Грошово-кредитна політика та її еволюція (1945--1998 pp.) - Грошово-кредитна система Японії

Грошово-кредитну політику Японії розробляє і здійснює Банк Японії як незалежна інституція згідно із законодавством. Засоби грошово-кредитної політики банку в 1945--1978 pp. відрізнялися від тих, які використовували центральні банки розвинених капіталістичних країн.

Основним інструментом грошово-кредитної політики було кількісне раціонування кредиту, яке відігравало роль процентної ставки при регулюванні потоків капіталів. Жорстко регулювалися основні ставки на ринку банківського кредитування. Відкритого ринку цінних паперів практично не існувало.

Держава здійснювала жорсткий контроль за діяльністю приватних банків. Він полягав у такому специфічному явищі японської грошово-кредитної сфери, як перекредитування. Упродовж 60--80-х років апогей перекредитування припадав на періоди стабільного економічного розвитку Японії. Перекредитування відбувалося тоді, коли міські банки надавали позики нефінансовому сектору в обсягах, що перевищували акумульовані на депозитах кошти. Банк Японії був кредитором в останній інстанції для приватних банків, а отже, вони виявлялися постійними боржниками центрального банку.

У Японії з 1945 р. на відміну від багатьох країн з розвиненою ринковою економікою банки не були націоналізовані. У 50-ті роки поруч із приватними ФКІ створюється мережа державних установ (Японський банк розвитку, Експортно-імпортний банк та ін.).

Кількісне раціонування кредиту полягало у контролі за розмірами кредитів, які центральний банк надавав іншим ФКІ, та в управлінні кредитною експансією, тобто в адміністративному контролі за наданням банками ліквідних ресурсів своїм клієнтам.

Виокремлюють такі основні засоби грошово-кредитної політики Банку Японії:

    * коригування облікової ставки -- максимальна резервна норма становить 20 % (єнові пасиви нерезидентів та валютні вклади резидентів резервуються на 100 %), її встановлюють на цьому рівні окремо за категоріями рахунків і категоріями ФКІ; * регулювання обсягів купівлі-продажу облігацій та векселів; * суми обов'язкового резервування за відповідними рахунками за будь-який місяць повинні депонуватись у Банку Японії протягом місяця. За недораховану суму стягується штраф у розмірі облікової ставки комерційних векселів і 3,75 % річних (табл. 10, 11);

Норми обов'язкового резервування для банків Японії

Єнові депозити (крім нерезидентських рахунків)

Строкові вклади

Та депозитні сертифікати, %

Інші депозити, %

До 50 млрд єн

--

--

Від 50 до 500 млрд єн

0,05

0,10

Від 500 млрд єн до 1,2 трлн єн

0,05

0,80

Від 1,2 до 2,5 трлн єн

0,90

1,30

Понад 2,5 трлн єн

1,20

1,30

Резидентські депозити в іноземній валюті

0,20

0,25

Нерезидентські єнові рахунки

0,15

Нерезидентські інвалютні рахунки

0,15

Боргові зобов'язання банків

0,10

Грошові трасти

0,10

Таблиця 11 Норми обов'язкового резервування для банків Японії

Депозити

1992 р.

1996 р.

Трансакційні, %

1,2

1,2

Термінові, %

1,3

1,3
    * моніторинг банківської діяльності (здійснюється міністерством фінансів раз на 2--3 роки): виявлення тенденцій фінансового ринку і системи розрахунків, встановлення ризику неліквідності, забезпечення збалансованого управління банківською системою; * щоденний контроль банківських балансів та щомісячні звіти з прогнозованими розрахунками обсягів майбутніх кредитів та надходжень на депозити; * внесення пропозицій у плани банків або обмеження розміру їх кредитної експансії.

Похожие статьи




Грошово-кредитна політика та її еволюція (1945--1998 pp.) - Грошово-кредитна система Японії

Предыдущая | Следующая