Аналіз впливу змін податкового законодавства на систему прямого оподаткування - Пряме оподаткування в Україні

В умовах ринкової економіки, впровадження ефективної податкової системи є запорукою сталого розвитку країни. За допомогою податкових важелів, держава втручається у розподіл ВВП, стимулює розвиток або гальмування підприємницької діяльності. Враховуючи, що Україна відносно молода країна, створення та вдосконалення податкової системи відбувається і сьогодні. Постійні зміни до законодавства, конфліктність законодавчих актів, неефективне адміністрування - всі ці чинники спричиняють подальший пошук оптимальної моделі податкової системи для нашої країни. Слід зазначити, що постійні зміни до Податкового кодексу впливають не лише на суб'єктів господарювання, а і на доходи бюджету України.

В умовах зростання податкової конкуренції та з урахуванням необхідності державного стимулювання національного виробника актуальним є розвиток науково-методичних підходів щодо оптимізації рівня податкового навантаження бізнесу. Податок на прибуток є системоутворюючим податком для Зведеного та Державного бюджету України. Протягом останніх років в Україні відбулося зменшення ставки податку на прибуток, що може стимулювати розвиток підприємницької діяльності, а саме підвищення їх конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках. Зокрема у 2011 р. ставка становила 23%, у 2012 р. - 21%, у 2013 р. - 19%, з 1 січня 2014 р. - 18. З іншого боку це також призвело і до втрат бюджету, адже надходження від цього податку з кожним роком мали негативну тенденцію. Логічним є те, що кількість підприємств і їх ефективна діяльність позитивно впливають на надходження. У 2014 році надходження скоротились на 14 млрд грн. Це пов'язано не тільки зі зменшенням ставки податку на прибуток, але й з втратою частини території України, а саме АР Крим та частини Луганської та Донецької областей, на яких знаходиться дуже велика частка підприємств, які були втрачені. Це призвело до суттєвого зменшення надходжень від податку на прибуток не тільки в абсолютному вираженні, але й у відносному, а саме частка податку на прибуток у доходах зведеного державного бюджету скоротилась з 12,4% у 2013 році до 8,8% у 2014 році. Щодо економічних чинників, які спричинили падіння надходжень, треба зазначити, що зменшення ставок податку стимулює підприємницьку діяльність, але не можна досягнути успіху лише її зменшенням, адже тоді зменшується фіскальне значення податку. Дуже важливим показником у визначені обсягів податкових надходжень від податку на прибуток є фінансовий результат підприємств до оподаткування. За даними державної служби статистики сальдо фінансового результату до оподаткування має тенденцію до зменшення (табл. 2.3). Це негативно впливає на обсяги надходжень від податку на прибуток.

Таблиця 2.3 Динаміка фінансового результату підприємств до оподаткування за 2011-2015 роки

Рік

Прибуток підприємств, млн. грн.

Збиток підприємств, млн. грн.

Сальдо, млн. грн.

2011

272726,2

150516,2

122210,0

2012

277938,5

176053,8

101884,7

2013

234513,7

205230,5

29283,2

2014

334517,3

858104,3

-523587,0

20151

233243,5

417137,5

-183894,0

Станом на 2015 рік, надходження за рентну плату перевищили надходження від податку на прибуток майже на 10 млрд грн. Слід також зазначити, що доходи від цього виду податку збільшились у 2015 році на 10 млрд грн., порівняно з 2014 роком. Основною причиною цього було суттєве збільшення доходів від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, яке у 2014 році складало 8,655 млрд грн., а у 2015 році збільшилось до 29,262 млрд грн., що є дуже суттєвим показником і може бути наслідком політики енергонезалежності, яка почала проводитись з 2014 року. Слід також відзначити і суттєве підвищення ставок за видобування газу: так у 2014 році ставки становили 15% для видобування на глибині більше 5 км та 28% від вартості газу, якщо газ добувається на глибині менше 5 км. Станом на 2015 рік ставки збільшились до 28% і 55% в залежності від глибини добування. Щоправда, такі дії можуть призвести і до зворотнього ефекту, адже багато інвестиційних проектів було відхилено із-за збільшення цих ставок. В майбутньому Уряд планує поступово зменшити ставки до 10-20% у 2018 році.

Щодо податку на доходи фізичних осіб, суттєві зміни відбулись у 2015 році, а саме: податок буде стягуватись також із пенсіонерів, якщо їх пенсія перевищує три мінімальні заробітні плати, сума якої встановлена на 1 січня цього року. Базою оподаткування є сума пенсії, а ставка становить 15%. Якщо пенсія перевищує десять мінімальних заробітних плат, то до суми перевищення застосовується ставка 20%. Також треба зазначити, що від цього податку у 2015 році було зібрано 1,085 млрд грн. Також треба зазначити, що ставка податку з суми перевищення десяти мінімальних заробітних плат також збільшилась з 17% до 20%. Ми можемо прослідкувати суттєве збільшення доходів від ПДФО до зведеного бюджету, так у 2014 році доходи складали 75,202 млрд грн., а у 2015 році - майже 100 млрд грн. Якщо враховувати законодавче втручання, то на збільшення доходів від ПДФО впливає і збільшення мінімальної заробітної плати, яка з 01.12.2013 збільшилась з 1147 грн., до 1218 грн. Також розмір мінімальної заробітної плати впливає і на єдиний соціальний внесок. Проаналізуємо динаміку змін податкових ставок найвагоміших податків у зведеному бюджеті України (табл. 2.4)

Хоча ЄСВ законодавчо не відносять до податків, воно має характерні ознаки, а адміністрування включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об'єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства. Існує мінімальний розмір ЄСВ, який залежить від розміру мінімальної зарплати, таким чином, зміна соціальних стандартів може вплинути на надходження від ЄСВ, ПДФО та інші подібні податки (військовий збір тощо). Ставки єдиного соціального внеску були певний період зафіксовані і залежали від класу професійного ризику. У період проведення податкової реформи, було прийнято рішення про зміну ставки ЄСВ. Так з 2016 року ця ставка становить 22% незалежно від професії. Такі зміни були пов'язані з великим податковим навантаженням на роботодавців та для детінізації зарплат. Водночас такий крок є досить ризикований, адже це може призвести до зменшення надходжень до Пенсійного фонду.

Таблиця 2.4 Динаміка зміни ставок податку на прибуток та ПДФО за 2011-2015 роки

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

ПДФО, %

    15 - основна 17 - з перевищення
    15 - основна 17 - з перевищення
    15 - основна 17 - з перевищення
    15 - основна 17 - з перевищення
    15 - основна 20 - з перевищення

Податок на прибуток підприємств, %

23

21

19

18

18

Додаткових змін набув і транспортний податок. З 2015 року було введено податок на розкішні авто. Базою оподаткування є легкові автомобілі віком до 5 років і об'ємом двигуна не більше 3000 см3. Такі зміні призвели до додаткових надходжень до місцевих бюджетів, загальна сума зборів з цього податку становила 434,02 млн грн. Але такий податок не є справедливий, адже база оподаткування не повністю відображає поняття розкішне авто. Тому у 2016 році базу оподаткування було змінено: замість об'єму двигуна буде використана вартість автомобіля, тобто якщо автомобіль коштує більше ніж 750 мінімальних заробітних плат, то він оподатковується. У такому трактуванні податок стає більш справедливим і більше підходить до визначення розкішний. Також Міністерство фінансів передбачає збільшення доходів від цього податку до 3,4 млрд грн.

Отже, зміна податкового законодавства відбувається в Україні впродовж всього періоду незалежності. Ці зміни призводять до певних економічних ефектів, таких як стимулювання або гальмування попиту, підприємницької діяльності, а також відображається на доходах бюджету. Прямі податки є невід'ємною частиною податкової системи і так само змінюються відповідно до потреб держави та економіки в цілому. Також впливають і світові тенденції. Наприклад податок на прибуток зменшуються як в Україні так і закордоном. Зміна ставок, бази оподаткування, соціальних стандартів - все це призводить до зміни доходів бюджетів, а також є певним важелем для стимулювання або гальмування певної галузі.

Похожие статьи




Аналіз впливу змін податкового законодавства на систему прямого оподаткування - Пряме оподаткування в Україні

Предыдущая | Следующая