Аналіз грошової маси - Вплив грошової системи на економіку України

Забезпечення грошового обороту здійснюється за допомогою грошової маси, величина якої є важливою характеристикою його стану та ринкової кон'юнктури в цілому.

Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Такими суб'єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання - динаміка руху обсягу та структури.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

- за ступенем "готовності" окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності; - за формою грошових засобів (готівкові, депозитні); - за розміщенням у суб'єктів грошового обороту; - за територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, що вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат - це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях.

У цей перелік не входять комерційні банки, оскільки їх грошові запаси сформовані переважно із вкладів клієнтів, що вже враховані в масі грошей через їх власників.

У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, МІ, М2, МЗ.

Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат МІ включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 - це гроші в агрегаті МІ + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.

Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат МІ виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу, і тому є найбільш ліквідною. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків та регулюючих органів.

Пильної уваги заслуговує також агрегат М0. Він має ті самі якісні характеристики, що й грошова маса агрегату МІ, але оборот готівки здійснюється поза банками і тому регулювання і контроль за ним складніші.

В інших грошових агрегатах (М2, МЗ) ураховані також запаси грошей у різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у покої, виконуючи для їх власників функцію нагромадження вартості. Тому ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом. Найбільш ліквідними і готовими обслуговувати товарооборот є гроші агрегату М0. Найнижчу ліквідність мають гроші агрегату МЗ, оскільки значна частина їх не може вступити в обіг без того, щоб власник заздалегідь не попередив про це банк і не зазнав певних фінансових утрат.

Водночас агрегат М0 - найвужчий показник грошової маси, оскільки характеризує лише один її елемент - готівкову масу. Найширшим агрегатом є МЗ, бо він охоплює всі елементи грошової маси, що перебувають в обороті.

Показник монетарної бази характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі Центрального банку. Тому цей показник називають ще грошима Центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова (монетарна) база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:

Гб = М0 + Мк + Мрез

Де М0 -- сума готівки, що перебуває поза банками;

Мк -- сума готівки в касах банків;

Мрез -- сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

В Україні маса грошей в обороті характеризується високими темпами її зростання про що свідчать дані рис. 2.2.

Рис. 2.2 Динаміка грошової маси в обороті України за 2003-2007 рр. станом на 31 грудня (за даними Національного банку України)

Як видно з рис. 2.2, величина грошової маси в обороті на кінець 2007 р. порівняно з 2003 р. зросла майже в чотири рази і склала 397,4 млрд. грн.

Розрахунок питомої ваги готівки в складі грошової маси наведено у табл. 2.1. Грошова маса України також характеризується значною питомою вагою в ній готівки, яка проте має тенденцію до зниження: від 34,8% у 2003 р. до 33,7% у 2004 р., 30,9% у 2005 р., 30,6% у 2006 р. та 28% у 2007 р.

Як видно з табл. 2.1, грошова маса характеризується стабільними і досить високими темпами приросту (30-50% щорічно) протягом 2003-2007 рр. Найвищим є темп приросту грошової маси у 2005 р. проти 2004 р. - 54,8%.

Дещо нижчими є темпи зростання готівки, які складають 30-40% щорічно, що призводить до зниження питомої ваги готівки у складі грошової маси. Аналогічно найвищий темп приросту готівки спостерігався у 2005 р. порівняно з 2004 р. - на 42,2%.

Таблиця 2.1 Динаміка грошової маси та готівки, що обслуговує грошовий оборот України за 2003-2007 рр.(станом на 31 грудня)

Показники	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.	Відхилення, у %
2004р. від 2003р.	2005р. від 2004р.	2006р. від 2005р.	2007р. від 2006р.	2007 р. від 2003 р.
1. Грошова маса, млрд. грн.	95,0	125,8	194,8	261,4	397,4	32,4	54,8	34,2	52,0	318,1
2. Готівка: 2.1. в сумі, млрд. грн.	33,1	42,3	60,2	80,0	111,1	27,9	42,2	32,8	38,9	235,5
2.2. у % до грошової маси	34,8	33,7	30,9	30,6	28,0	-3,4	-8,1	-1,1	-8,6	-19,8

Характерною ознакою періоду 2003-2007 рр. є стійке зростання обсягів номінальної грошової маси, обчисленої за усіма агрегатами (рис. 2.3).

За 2003-2007 рр. сукупна грошова пропозиція в економіці України (агрегат М3) збільшилася майже у чотири рази. Але це не призвело до суттєвого збільшення рівня цін, тому що зростання грошової маси в цілому відповідало попиту на гроші. Це відбувалося внаслідок монетарних (функціональних) і немонетарних (структурно-інституційних) чинників.

Для першої групи чинників характерні переважно лінійні залежності основних макроекономічних і монетарних параметрів - ВВП, грошова база, грошова маса, рівень цін. Даний компонент попиту звичайно називають трансакційним.

Друга група чинників виявляє себе як нелінійні залежності: може мати місце значне (іноді багаторазове) випереджання приросту грошової маси в порівнянні з приростом ВВП; слабка реакція рівня цін на динаміку грошової маси; сильна волатильність монетарних параметрів.

Рис. 2.3 Динаміка грошових агрегатів за 2003-2007 рр., млн. грн.

Цей компонент попиту пов'язаний з потребою господарських агентів в грошах як ліквідності та відображає поступові зміни в їх інституційному статусі.

Більш детальну характеристику динаміки та структури грошової маси в розрізі грошових агрегатів та монетарної бази наведено Додатку В, табл. В.1.

Монетарна база за 2003 р. збільшилася на 34.1 % до 40.1 млрд. грн., за 2004 р. збільшилась на 33.0% і станом на 31.12.2004 р. становить 53.8 млрд. грн.

Монетарна база у 2005 році збільшилася на 53.9% до 82.8 млрд. грн., грошова маса - на 54.8% до 194.8 млрд. грн. Таке збільшення грошової пропозиції (з урахуванням процесів відновлення депозитів після подій кінця 2004 р. та значної активізації бюджетних видатків у грудні 2005 р.) було адекватним процесам, що відбувалися в реальному секторі економіки і не провокувало прискорення інфляційних процесів.

Не дивлячись на порівняно високі темпи збільшення готівки поза банками у 2005 р. (на 42.2% до 60.2 млрд. грн.), її питома вага в структурі грошової маси упродовж року зменшилася з 33.7% до 30.9%, що свідчить про покращення структури грошової маси.

Збільшення у 2006 р. монетарної бази на 17.5% до 97.2 млрд. грн. (за 2005 р. - на 53.9%), а також та збільшення грошової маси на 34.5% (за 2005 р. на 49.3%) не можуть бути свідченням рестрикційної спрямованості грошово-кредитної політики. Навпаки, через використання монетарних інструментів та механізмів Національний банк забезпечив рівень пропозиції грошей адекватно до зростаючого попиту на них, сприяв збереженню рівноваги на грошово-кредитному ринку та закріпленню позитивних тенденцій як в монетарній сфері, так і в реальному секторі економіки.

Зростання грошової маси у 2006 р. певним чином стримувалося за рахунок зменшення темпів приросту обсягу готівки поза банками (агрегат М0) - у 2006 р. він збільшився усього на 24.5% до 75 млрд. грн. Це сприяло продовженню позитивної тенденції до покращання структури грошової маси - питома вага готівки в грошовій масі з початку року зменшилася з 31% до 28.7%.

Загалом за 2007 р. монетарна база збільшилася на 46.0% - до 141.9 млрд. грн., грошова маса - на 52.0% - до 397.4 млрд. грн. Окрім номінального збільшення монетарної бази грошова маса збільшувалася за рахунок активізації процесу мультиплікації коштів.

Крім того, слід зазначити, що на динаміку монетарних агрегатів у грудні 2007 р. значним чином вплинули зміни в динаміці коштів єдиного казначейського рахунку. Кошти Уряду в національній валюті на рахунках у Національному банку після поступового і відносно рівномірного нарощування протягом перших 11 місяців 2007 р. та зменшення у грудні 2007р.

Насиченість економіки грошовою масою характеризує рівень монетизації економіки (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Динаміка рівня монетизації економіки України за 2003-2007 рр.

Рівень монетизації економіки збільшився з 30,3% у 2003 р до 33,25 у 2004 р., до 36,8% у 2005 р., до 44.4% на кінець 2006 р. та до 46,5 % у 2007 р., що свідчить про реальне збільшення насиченості економіки грошовою масою. Процесу ремонетизації економіки сприяло певне пожвавлення фондового ринку, поступове відновлення ролі капіталомістких галузей (металургія, машинобудування) у структурі економічного зростання, що зумовлювало більший попит на кредити з відповідним збільшенням потреби в платіжних засобах на одиницю ВВП, а також значне зростання цін на певні види інвестиційних активів (зокрема, на нерухомість і землю), що потребувало більше коштів для здійснення операцій на відповідних ринках.

З огляду на зазначене Національний банк України впродовж останніх місяців 2006 р. істотним чином не змінював спрямованості грошово-кредитної політики, яка полягала в помірному, адекватному стримуванню попиту на гроші, розширенні грошової пропозиції та попередженні формування монетарних ризиків цінової стабільності.

Як і в попередні роки, у 2006 р. на розвиток грошово-кредитного ринку істотно впливали зміни в показниках платіжного балансу унаслідок відповідних змін у попиті та пропозиції на валютному сегменті ринку. Однак, якщо в попередні роки це сприяло прискореному розширенню грошової пропозиції, то в 2006 р. від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке не повною мірою компенсувалося припливом капіталу, зумовило уповільнення динаміки монетарних агрегатів. Це сприяло збалансуванню між товарними потоками та кількістю грошей в обігу.

Певним чином розширення грошової пропозиції у 2007 р. абсорбувалося за рахунок процесу ремонетизації економіки - у 2007 р. розрахунковий рівень монетизації економіки за оперативними даними збільшився майже до 46.5%.

У зв'язку з цим, не можна не згадати гострі дискусії, котрі точилися у 1996-1997 рр. із приводу низького рівня коефіцієнта монетизації економіки, що віддзеркалює рівень насиченості господарського обороту грошима та негативних наслідків так званого "штучного дефіциту грошей" і демонетизації для відтворювальних процесів в економіці. Слід зазначити, що в Україні цей показник був найнижчим у 1995-1996 рр. - близько 9-10%. Упродовж 1997-2000 рр. спостерігалося його поступове зростання, але навіть на кінець 2000 року коефіцієнт монетизації в Україні був нижчим порівняно з такими країнами, як Венесуела (19,0), Зімбабве (20%), Румунія (18,9%). У країнах так званої великої сімки цей показник коливається у межах 55-100%, у країнах, що розвиваються 40-60%. У США рівень монетизації економіки у 2004 році дорівнював 79%. Одним із найвищих є рівень монетизації у Китаї - понад 150%.

В той же час, монетизація, яка проходить в умовах глибоких інституційних перетворень, відбувається як процес надмірної концентрації грошей у незначної частки населення та підприємств, тобто вона є не рівноважним та потенційно конфліктним процесом. Відсутність прямого впливу монетизації на інфляційні процеси пов'язана з тим, що переважну частину додаткових доходів населення отримують найбільш багаті, і тому не всі гроші доходять до споживчого ринку. З іншого боку, головне джерело додаткової пропозиції грошей - викуп валюти у експортерів - не просто відображає структурну недосконалість господарчої системи України, а є механізмом її відтворення і одночасно - потенційною загрозою для монетарної рівноваги. Тому процес зростання рівня монетизації української економіки не є безумовно позитивним і містить в собі певні соціальні та структурні ризики. В цих умовах суттєве значення для досягнення безпечної монетарної рівноваги та грошово-кредитного забезпечення якісного економічного зростання має кредитування населення та економіки, яке здатне пом'якшити існуючі диспропорції, а в перспективі привести до необхідних структурних зрушень.

Попит на гроші залежить від того, які з необхідних механізмів вже створені і працюють, а які ще тільки створюються. У міру формування монетарних механізмів "ривками" відбувається заповнення грошовою масою інституційних "місткостей", що створюються. Це спричиняє уповільнення обігу грошей в економіці (або зростання монетизації). Значення зростання монетизації полягає в тому, що створюється пружне монетарне середовище, здібне до досить швидкої передачі грошових імпульсів від одних інституційних блоків до інших. У результаті:

- підвищується рівень інтеграції та консолідації господарської системи, її здатність до адаптивних реакцій у відповідь на збурюючі впливи середовища; - забезпечується адекватний рівень ліквідності і мобільність активів реального сектора; - формується базисний механізм структурного розвитку господарської системи.

У такій зростаючій системі попит на гроші є нестабільним. У той же час, ми можемо оцінити ті чинники, які вже привели до значних стрибків попиту на гроші, або приведуть в майбутньому. Можна виділити такі етапи зростання монетизації і розширення попиту на гроші:

- введення національної грошової одиниці в 1996 р. (свого роду монетарна революція). Після неї почалася монетарна еволюція (з відносно менш вираженими стрибками); - витиснення бартеру у 2000-2002 рр. і монетизація обігу в реальному секторі; - формування довіри до банківської системи і національної грошової одиниці (2002-2007 рр.), зростання депозитів в банках.

У кожний з цих періодів спостерігалося стрибкоподібне уповільнення швидкості обороту грошей, що формально виявлялося як відрив цін від грошової маси. Надалі можна прогнозувати ще декілька рубежів якісного розширення попиту на гроші:

- перехід до повної конвертованості національної валюти; - перехід до масового кредитування обороту підприємств реального сектора.

Різкого зростання попиту на гроші можна чекати в момент спрацювання системних ефектів, коли монетарне господарство сформується як цілісність.

Таким чином, за період 2003-2007 рр. спостерігався суттєвий приріст грошової маси в розрізі усіх агрегатів та монетарної бази, має місце зростання рівня монетизації ВВП. Відбулося покращення структури грошової маси: знизилася питома вага готівки, що свідчить про поступове посилення ролі банківської системи в управлінні грошовим оборотом України.

Аналіз грошової маси - Вплив грошової системи на економіку України

Похожие статьи