Загальнолюдське в моралі - Мораль і спільноти
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності?
Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже неможливо, оскільки навряд чи знайдеться така моральна норма, яка зберігала б своє зобов'язуюче значення в кожній з людських спільнот, що досі існували на Землі, тобто була б загальнолюдською в суто емпіричному розумінні цього слова.
Але якщо виходити з того, що в процесі історичного розвитку людства, піднесення й занепаду окремих Цивілізацій крок за кроком формувалася, засвідчувала своє існування, виявляла свої потенції певна усталена система зв'язків, що відповідає сутнісному призначенню моралі як такої, причому в тій або іншій комбінації ми можемо зустріти дані зв'язки в культурі різних регіонів світу, - тоді є підстави вважати, що кожен елемент такої системи за своєю суттю має загальнолюдське значення (звичайно, з урахуванням певних обмежень щодо його емпіричного застосування). Інакше кажучи, загальнолюдська мораль - це не сукупність незмінних норм і принципів, що одвіку відкриті, "сповіщені" кожній людській істоті або спільноті людей, а система, що кристалізується в ході людської історії, збагачуючися дедалі новими й новими вимірами, новим людським смислом, охоплюючи чимраз нові культурні регіони, все глибше проникаючи у свідомість конкретних особистостей. Формуючись, кристалізуючись в історії, вона має, природно, й свою історичну долю. Вона може зазнавати поразок, хоча б у двобої з корпоративною, класовою або національно-сепаратистською системою моральних і звичаєвих норм; не виключений і її загальний історичний крах, котрий був би для людства, напевно, страшніший за будь-яку тотальну війну. Таким чином, немає підстав уявляти поступ загальнолюдської моралі як щось однозначно запрограмоване, здійснюване з автоматичною неухильністю, як це уявлялося представникам просвітницько-раціоналістичної й прогресистської думки XVIII-XIX ст. Вічність чи "навічність" загальнолюдської моралі, її слабкість чи могутність залежать зрештою від самої людини - її носія й охоронця на Землі.
Зрозуміло, що компонентний склад загальнолюдської моралі в окресленому її розумінні є досить різноманітним. Насамперед, вона включає фундаментальні норми й правила, що регулюють вихідні ситуації людських взаємин і життєустрою, наявні за будь-яких соціально-історичних умов. Хоча ми й тут не знайдемо безсумнівних проявів емпіричної загальності, все ж починаючи вже з первісної епохи історії людства утверджуються певні норми відносин між батьками й дітьми (що можна вважати взагалі одним з вихідних пунктів моральності: перші палеолітичні поховання - поховання дітей), старшими й молодшими, здоровими й хворими тощо. Впродовж усієї історії в найрізноманітніших людських колективах схвалюються, як правило, такі моральні якості, як співчуття, підтримка слабких, дружня приязнь, правдивість, ввічливість та ін.; відповідно здебільшого засуджуються брехливість, зрадництво, брутальність, жорстокість тощо
Узагальненими регулятивами людської поведінки є заповіді різних релігій, принципові відмінності між якими саме підкреслюють єдність у розумінні ряду визначальних моральних норм. Як християнство, так і іудаїзм, буддизм та інші релігії заповідують людям не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не говорити неправди, не бажати власності іншого. Багато в чому подібні або перегукуються і більш високі, такі, що потребують особливої духовної роботи, заповіді любові, співчуття, самозречення, висунуті названими релігіями.
Загальнолюдський характер мають і вже згадані вище історично більш пізні "навічні" моральні здобутки людства, такі, як ідея свободи, трудова етика, визнання неповторної цінності людської індивідуальності тощо. І якщо навіть у деяких країнах остання цінність, тобто цінність людської індивідуальності, на відміну від більшості цивілізованих країн світу, ще й досі не визнається, - немає сумніву, на чиєму боці буде в даному разі загальнолюдська мораль.
Навіть там, де стикаються рівноцінні альтернативні підходи до тих або інших принципових моральних проблем, де заходять в очевидну суперечність морально-етичні висновки різних філософій, релігій, духовних культур, - ми нерідко все ж таки маємо справу з виявами загальнолюдського як певної проблемної структури, сукупності альтернатив, що припускає різні конкретні рішення. До числа таких проблемних вузлів загальнолюдської моралі належать проблеми співвідношення обов'язку й любові, закону й милості, самоутвердження і самовіддачі, совісті й сорому, егоїзму й альтруїзму тощо.
Ще одним елементом загальнолюдського постають спільні психолого-антропологічні передумови моральних переживань і свідомості. Кожна людина здатна відчувати сором або докори совісті, усвідомлювати свій обов'язок і відповідальність, співчувати іншим людям. Незалежно від того, чи буде реалізована ця здатність у тому чи іншому конкретному разі і який саме історичний і культурний зміст буде втілений завдяки їй, - сама її наявність уже визначає певну спільність обріїв людської моралі.
Нарешті, важливо, що в процесі розвитку і спілкування нагромаджується певний моральний досвід, який набуває загальнолюдського значення. Розв'язуючи ті чи інші моральні проблеми, досягаючи своєї мети або зазнаючи поразки, люди й суспільства здобувають безцінний досвід, що зрештою робить більш витонченими й свідомими їхні переживання, позбавляє їх наївності, додає обачливості їхнім практичним рішенням. Елементами цього досвіду стають революції й духовні зрушення, успіхи й трагедії. Духовна криза пізнього Ренесансу стала, скажімо, для європейської й світової моральної культури досвідом не менш повчальним, ніж творче піднесення, породжене цією епохою. Треба сподіватися, що й страшні колізії XX ст. виявляться кінець кінцем для прийдешніх поколінь досвідом, що зробить їх мудрішими й обережнішими, чутливішими до запитів реальності й вимог людяності та моралі.
Похожие статьи
-
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності? Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже...
-
Структурні компоненти моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
Розуміння феномену моралі формується на шляхах її структурно-функціонального аналізу. Неодмінність моралі у суспільно-культурному бутті пов'язана із тою...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Походження моралі - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Зародження і розвиток моралі є тривалим, складним і суперечливим процесом. Якщо історія, етнографія, антропологія, досліджуючи його, послуговуються...
-
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Сутнісні ознаки моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
З найпоширенішого тлумачення мораль розуміється як Регулятор Людської поведінки. Але поряд із мораллю, як вже було показано, існують ряд інших...
-
Проблемність понятійного визначення моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
Як вже зрозуміло з попереднього розгляду мораль є об'єктом дослідження етики як науки. Але попри таке найпростіше і найабстрактніше визначення чи є...
-
Етичні проблеми національних відносин - Мораль і спільноти
З-поміж усіх людських спільнот найгостріші моральні проблеми пов'язані сьогодні, очевидно, із спільнотами національними - маємо на увазі як етику...
-
Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів - Мораль і спільноти
Досі йшлося про мораль узагалі. Але ж у своєму реальному соціальному бутті мораль різнолика: свої особливі цінності й норми поведінки мають більші або...
-
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут...
-
Функції моралі - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Сутність моралі як простору людської єдності - Мораль. Сутність, структура, функції
В сучасній етиці констатується складність моралі, що виражається у виокремленні двох її модусів. Одного - як перфекціоністської самореалізації індивіда....
-
Мораль як діяльнісно-практичне відношення до світу - Сутність, структура та функції моралі
Сутність моралі виявляється у відношенні. Воно утверджує специфічно людську творчу здатність: здатність моральнісної взаємодії зі світом; суспільність...
-
Основні функції моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
В теоретичному аналізові структурну визначеність моралі доповнюють виявом її основних функцій. Серед таких виділяють Регулятивну, виховну, пізнавальну,...
-
Человек и мораль - Мораль и нравственность
Человек -- существо общественное. Потому непременным условием "допуска" в жизнь общества является процесс социализации индивида, т. е. освоения им...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Соціально-історичні концепції походження моралі
СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ МОРАЛІ Соціально-історична природа моралі визнавалися представниками різних філософських напрямів і шкіл. До їх...
-
Знайомство із предметом наших дисциплін доречно розпочати із пояснення термінів, що їх позначають, оскільки досить часто (хоча не завжди та не...
-
Моральна та інші форми суспільної свідомості - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Мораль свідомість суспільний право Суспільна свідомість є не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем. Утворюють її...
-
В наш час в різних науках початкові етапи суспільної історії досить часто подають як Традиційні суспільства , відносячи сюди такі способи суспільної...
-
Мораль и право - Этика, ее предмет и задачи
Тесно переплетены между собой - и в своих истоках, и в дальнейшем развитии - право и мораль. Сближает их то, что и право, и мораль входят в общий...
-
Вступление, Предмет и назначение этики - Философские основы этики: мораль и нравственность
В современных условиях наблюдается особый интерес к этике - этой старейшей и вместе с тем неповторимо молодой отрасли философского знания. И это не...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Специфика и основные функции морали - Мораль и нравственность: общее и особенное
Понятие "мораль" чрезвычайно многозначно. Существует несколько десятков определенной морали. Чаще всего под моралью понимают один из основных способов...
-
Структура морали - Теоретические проблемы этики
Мораль представляет собой сложноструктурированное образование. В ее системе важное место занимают моральные принципы, нормы, идеалы, включенные в систему...
-
Основные функции морали - Основные функции и структура морали
Мораль нравственный духовный поступок В данном параграфе будет рассмотрен, так сказать, "рабочий инструментарий" науки этики. Его задачей является...
-
Етика працівників органів внутрішніх справ - Юридична мораль і етика
Правоохоронці, насамперед працівники органів внутрішніх справ, перебувають на передньому рубежі боротьби за закон, порядок, справедливість, виконуючи при...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
Регуляция поведения - Мораль и нравственность в жизни человека
Люди во многом осознанно строят свои отношения друг с другом и изменяют их в соответствии со своими представлениями о том, каковы эти отношения должны...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Вплив моралі на духовний розвиток людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, - це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Жодне...
-
Мораль: понятие, функции и структура - Этика, ее предмет и задачи
Мораль - понятие историческое. Она относится к числу тех общечеловеческих духовных ценностей, которые определяют содержание социального бытия с самого...
-
Висновок - Властивості та функції моралі
При виборі системи моральних цінностей перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно,...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
РОЛЬ ПРАВА В ОБЕСПЕЧЕНИИ ПРОЦЕССОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ МОРАЛИ - Юридическая этика
Правовое обеспечение функционирования морали - проявление общей закономерности взаимодействия морали и права Исследование взаимодействия морали и права...
-
Взаимодействие морали и политики - Мораль и политика
Мораль и политика относительно автономны по отношению друг к другу. Разделяющая их функциональная автономия делает их отношенияявляется регулятором...
-
Моральный идеал и его значение в жизни человека - Формирование нравственности и морали
Важнейшей сферой взаимоотношения человека и общества является Мораль , нравственность как особый способ духовного освоения человеком действительности....
Загальнолюдське в моралі - Мораль і спільноти