Відносини "педагог -- учень" - Педагогічна мораль і етика
Здійснюючи діяльність, педагог перебуває у відносинах з колегами, батьками учнів, адміністрацією школи (ВНЗ). Основними у цій системі є відносини "педагог -- учень", які відіграють у навчально-виховній діяльності визначальну роль. Специфіка моральних норм, що їх регулюють, визначається типовими суперечностями і конфліктами, котрі виникають чи можуть виникнути. Оскільки вони регулюються правовими та адміністративними нормами, необхідно вміти виокремлювати їх моральний аспект. Передусім він полягає в тому, що педагог не обирає собі учнів, навпаки, учні обирають педагога. Попри те ці відносини стають (мають стати) свідомо налагоджуваними і регульованими.
Між педагогом і учнем існують численні суперечності (реальні, позірні), оскільки в навчально-виховному процесі вони виконують різні функції. Наслідком цього є ситуації, які свідчать про неоднаковість їх позицій, інтересів, цілей. Інтерес педагога відповідає потребам навчально-виховного процесу щодо підготовки молодих людей до самостійного життя в суспільстві. Він сфокусований на опануванні ними знаннями, уміннями і навичками, формуванні людських якостей, моральних чеснот. Учні часто вбачають інтерес у зниженні вимог педагога, не задумуючись над результатами цього. Деякі з них схильні неправильно інтерпретувати навіть глибоко вмотивовані, справедливі вимоги педагога. Тому педагогічна етика орієнтує на те, щоб справедливість вимог педагога стала для учнів логічно достовірною і психологічно переконливою.
Причиною (приводом) суперечностей між педагогом і учнем буває і відмінність у рівні їх знань, досвіду, соціальної зрілості. Педагог, як правило, є носієм суспільних норм, які учневі ще потрібно засвоїти. За таких обставин виникає протистояння, у процесі якого моральна свідомість інтенсивно розвивається. Часто вдосконалюється і моральна свідомість педагога. Непорозуміння та суперечності може спричинити і дефіцит інформації у педагога про учня (характер, моральні якості), що ускладнює адекватність реакцій на його вчинки.
Педагог зазвичай належить до старшого покоління, тому він не завжди здатен розуміти, виправдати потреби молоді, навіть справедливі. Педагогічна етика рекомендує педагогові врахувати потреби й інтереси молоді, не відмовляючись від загальнолюдських принципів моралі.
Нерідко суперечності між педагогом і вихованцем виникають через вразливість, легку збудливість, підвищену емоційність учнів, особливо підлітків, наслідком чого є їх неадекватні реакції на події, факти, дії педагога. Щоб подолати це, педагог має: налагодити з учнями відносини, які забезпечували б ефективність навчально-виховного процесу; відчувати відповідальність за характер відносин у системі "педагог -- учень (учнівський колектив)"; постійно контролювати власну поведінку, орієнтуючись на принципи і норми педагогічної етики, дбаючи про свій авторитет як людини і педагога.
Ставлення педагога до учня повинно бути не тільки діловим, офіційним, а й особистісним. Навчальні програми, плани, шкільний розклад та інші адміністративні засоби регламентують службові, офіційно-ділові відносини, за яких учень для педагога -- об'єкт праці. Особистий, людський рівень відносин виявляється у ставленні до учня як індивідуально-неповторної особистості. За такого підходу педагог фігурує не тільки як виконавець професійної функції, а і як індивідуально-неповторна особистість, котра мислить, відчуває, переживає (співпереживає), радіє і страждає тощо. Процес виховання за такого ставлення до учня, як правило, ефективніший, оскільки виявляється у впливі особистості на особистість.
Відносини "педагог -- учнівський колектив". Впливаючи на учня, педагог опосередковано впливає на учнівський колектив, і навпаки. Водночас він повинен впливати на колектив безпосередньо. Відносини "педагог -- учнівський (студентський) колектив" мають специфічний зміст і відповідні форми вияву, суперечності, проблеми, зокрема й моральні. Учнівський колектив може сприяти навчально-виховній діяльності педагога і заважати їй. Причини деструктивної позиції учнівського колективу різні: наявність неформальних, деструктивно налаштованих лідерів, невдало підібраний староста, неправильні дії педагога тощо. Щоб подолати ці суперечності, педагог повинен зважати на думку учнівського колективу, не обов'язково погоджуючись з нею. Педагог, який поважає учнівський колектив, завжди намагається об'єктивно оцінити його справи, сприяє його розвитку, згуртованості, зміцненню. Його поведінка толерантна, позитивно зорієнтована, конструктивна.
Відносини в системі "педагог -- учень (учнівський колектив)" формуються на основі таких засадничих норм:
- 1) принцип демократизму. Демократизм педагога виявляється насамперед у визнанні плюралізму поглядів, думок, суджень, а також у толерантності тощо. Рівень його демократичності залежить і від готовності вихованців до взаємовимогливих, взаємовідповідальних стосунків, культури мислення і діяльності; 2) принцип гуманізму. Педагог має цінувати вихованця, враховувати його індивідуальну неповторність, унікальність, право на самореалізацію. Адже найбільшою цінністю є людина як вільна, цілісна, всебічно розвинена особистість, а не держава, "прогресивний" соціально-економічний устрій тощо. Благо людини -- критерій оцінювання суспільних інститутів; 3) повага до особи учня. Цей принцип похідний від принципів демократизму і гуманізму, він передбачає рівність, рівноправність, партнерство вчителя і учня. Оскільки учень залежить від педагога, цей принцип часто є декларативним. Реалізується він у щирому інтересі до учня як самобутньої особи, довір'ї, терпимості, стимулюванні становлення його індивідуальності, у повазі до думки, недопустимості приниження гідності, в об'єктивності оцінювання знань. Це не суперечить вимогливості педагога і є неодмінною умовою ефективності його праці. Мета таких орієнтацій і старань полягає у формуванні високоосвіченої, вільної, розкутої, творчої особистості.
Принцип поваги до особи не суперечить диференційному ставленню до учнів, сприяє розвитку їх унікальних якостей. Ставлення педагога до учня повинно мати особистісний характер, що виявляється у прагненні пізнати, зрозуміти його, врахувати індивідуальну неповторність, підтримати позитивні якості.
Педагог має узгоджувати особистісні стосунки з учнем із офіційними (службовими). Міра поєднання особистісного та офіційного залежить від педагога, його свідомого вибору, що свідчить про моральний характер цієї проблеми. Абсолютизація принципу дотримання дистанції призводить до відчуженості між педагогом і учнем, а невиправдане "скорочення" ЇЇ, панібратство теж негативно впливає на діяльність.
Повага до учня виявляється у терпимості до його поглядів, почуттів і вчинків (у межах загальнолюдських норм), вірі в хороші помисли і наміри, благородство, прагнення і здатність стати доброю людиною, а також у вимогливості до нього. Вимогливість до учня має бути доброзичливою, об'єктивно доцільною, реалістичною (здійсненною);
4) цінування думки учнівського колективу. Педагог має цінувати думку учнівського колективу, брати її до уваги. Для цього слід цікавитися нею, знати, як учнівський колектив ставиться до нього, його занять, навчальної дисципліни, правильності оцінювання ним знань тощо. Його думка завжди узгоджується з думкою педагога, однак він не може нехтувати нею навіть за умови її помилковості. Педагог повинен бути реалістом, не закривати очі на реалії, суперечності, які можуть перерости у конфлікт. Функція моралі, зокрема й педагогічної, полягає в допущенні конфліктів, гармонізуванні стосунків. Щоб навчально-виховний процес був ефективний, необхідно постійно контактувати з учнівським колективом. Суперечності ускладнюють стосунки, роблять їх неможливими чи неефективними.
Похожие статьи
-
Етика працівників органів внутрішніх справ - Юридична мораль і етика
Правоохоронці, насамперед працівники органів внутрішніх справ, перебувають на передньому рубежі боротьби за закон, порядок, справедливість, виконуючи при...
-
Вступ, Специфіка педагогічної діяльності - Педагогічна мораль і етика
Педагогічна мораль є різновидом уселюдської і водночас професійної моралі. Вчення про неї -- педагогічна етика, в якій формулюються принципи, норми...
-
Моральність і право - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і право пов'язані генетично. Моральність -- найдавніший регулятор поведінки людей, право -- найбільш твердий регулятор. Моральність, як уже...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Етика утилітаризму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У 60-70-і роки підвищується інтерес до утилітаризму. Термін "утилітаризм" позначає теорію, що базується на принципі корисності, увів її Дж. Ст. Мілль....
-
Етика насолоди. Гедонізм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У Сократа було багато учнів. Деякі з них створили свої школи. Одним з таких учнів був Аристипп (435--355 р. до н. е.) з Кірени (місто в Північній...
-
Етика кримінально-процесуального доказування і судових дебатів сторін - Юридична мораль і етика
Перед тим як винести обвинувальний чи виправдувальний вирок (суб'єкти доказування), юристи повинні виконати складну і відповідальну роботу, в процесі...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
"Сад" Епікура - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Атмосфера розпачу і песимізму. Старіюча Еллада, що знекровила себе багаторічними війнами та роздирається протиріччями між багатими і бідними, що зубожіла...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
"Собача" філософія. Кініки - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінізм породжений внутрішніми процесами древньої Греції і зовнішньополітичних відносин, що ускладнювалися. Найбільш глибинною його передумовою була криза...
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Формалістична етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Інша етика пов'язана з установкою на ідеали наукового дослідження моралі. Точніше буде позначати етику такого типу як Формалістичну, Оскільки у всіх її...
-
Релігійно-етичні концепції - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Екзистенційні мотиви не залишили байдужою і релігійну етику, досить чітко проявившись у такій течії протестантизму як Неоортодоксія (або "теологія...
-
ЕТИКА ХIХ - ПОЧАТОК ХХ ст., Етика ХІХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінець ХІХ -- початок ХХ століть - період переходу від етики класичної до посткласичної. Якщо перша може бути охарактеризована як переважно споглядальна,...
-
У новий час європейські мислителі обговорювали не тільки співвідношення егоїзму з розумом, а і поняття користі і його місця в етиці. З давніх часів...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Знайомство із предметом наших дисциплін доречно розпочати із пояснення термінів, що їх позначають, оскільки досить часто (хоча не завжди та не...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
Моральність і рівність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Рівність -- відносно новий елемент моральності. Він більшою мірою, ніж справедливість і свобода, пов'язаний з певними соціальними групами, а не з...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі. Виховувався в єврейській родині, освіту одержав у релігійному єврейському училищі. Коли...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта,...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Бідність -- не порок. Народне прислів'я намагалося затвердити незалежність моральності від власності. Однак в основі багатьох аморальних учинків лежить...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
Понятие этика, мораль, нравственность и их соотношение - Этика в деятельности педагога-психолога
Первые попытки философски обобщить моральные процессы относятся еще к античности и связаны с именами Анаксимандра и Гераклита. С тех пор, с развитием...
Відносини "педагог -- учень" - Педагогічна мораль і етика