Сутність моралі як простору людської єдності - Мораль. Сутність, структура, функції
В сучасній етиці констатується складність моралі, що виражається у виокремленні двох її модусів. Одного - як перфекціоністської самореалізації індивіда. Це - мораль особистісного вибору: якою має бути людина, щоб реалізувати належне та правильно вести себе. Другого - як забезпечення дисциплінарно-кооперативного інтересу суспільства. Це - мораль соціальної взаємодії: форми організації та регуляції поведінки.
Особливе місце моралі в системі людської життєдіяльності означено її роллю щодо визначення індивідуально-особистісної проблеми - як кожний має впливати на своє життя, щоб здійснити його в найдосконаліший спосіб. Поняття добра і зла як основоположні визначення щодо спрямування людської діяльності та поведінки фактично виявляють здатність людини самовизначатися в своєму виборі та активно формувати свою життєдіяльність. Моральне прагнення людини - це прагнення найкращого, а, звідси, досконалого способу життя. На рівні індивідуального самовдосконалення мораль - ведучий спосіб реалізації самої сутності людини як вільної та свідомої істоти. Моральний індивід на шляхах перфекціоністської самореалізації виявляє свою здатність ставати над тим, чим він є, оцінювати себе із зовні і цілеспрямовано перетворювати себе. Саме в цьому виявляється роль моралі як втілення в людській життєдіяльності трансцендентного ціннісного змісту. У моральних вимогах виражена неусувна потреба кожного бути людиною, тобто втілювати в собі вищі здібності, що приналежні його сутності у незалежності від контекстів, що змінюються. Така індивідуально-відповідальна моральна самовизначеність дозволяє реалізувати свободу - бути вільним від конформізму вчинків чи спонтанності сваволі. Тому мораль як індивідуально-перфекціоністська самореалізація є необхідною підставою для індивідуального зусилля по практичному самовдосконаленню.
Однак, культивування потягу до вищого блага (в своєму розуміння) як орієнтиру індивідуально-відповідальної поведінки кожного, можливе лише у просторі відносин з іншими. Адже саме тут моральні намагання індивіда набувають предметності, втілюються в його ставленні до інших. Вияв моральності людини тільки і можливий у взаєминах людей. Тому мораль - не лише якісна характеристика особистісної досконалості, вона - є показником якості ставлення людини до оточуючих. Тому індивідуальна мораль нерозривна від суспільної моралі, якщо останню розуміти як об'єктивовану сукупність норм, що диктують необхідність дій, спрямованих на мир, порозуміння, співпрацю, злагоду, взаємність між людьми. В основі суспільної моралі - розуміння вищого блага як результату сукупних зусиль на шляхах прагнення до індивідуального блага. Умовою вищого блага є сприйняття блага іншої людини в якості самостійної цінності та мети. Тому на рівні моральних імперативів - вимога утримуватись від зашкодження ближнім, здійснювати допомогу їм, безкорисливу жертовну турботу про них.
Фактично мораль забезпечує як в індивідуальному, так і суспільному вимірові гармонію міжособистісних стосунків - досконала особистість та досконале суспільство зав'язані один на одного. Проте, суспільство як об'єктивна реальність - це необхідність спільних зусиль великої кількості людей не стільки по досягненню досконалого життя, вищого блага, скільки по реалізації необхідності життя: продовження роду, матеріального забезпечення, організації безпеки та багато іншого. Як статистична величина суспільство в своєму життєво-практичному процесі обтяжене невичерпним різноманіттям індивідуальних проявів та діянь, що не дуже вже й подаються свідомому контролю. Тому головне навантаження моралі - забезпечення потреби соціальних систем у великій кількості людей, що здатні підтримувати солідарну, на основі взаємної поваги партнерську єдність. Вважається, що форма моралі з усіма її основними ознаками дозволяє досягти цього найбільш ефективними засобами та з найменшими витратами (на відміну від, наприклад, силового чи правового упорядкування суспільного життя). Адже в моралі набувають свого виразу сутнісні особливості людського способу існування - активний, розумний, цілеспрямовано організований, вільний характер людського буття. При цьому мораль виступає індивідуально відповідальною та сенсоутворюючою засадою життєвої практики.
Похожие статьи
-
Основні функції моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
В теоретичному аналізові структурну визначеність моралі доповнюють виявом її основних функцій. Серед таких виділяють Регулятивну, виховну, пізнавальну,...
-
Сутнісні ознаки моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
З найпоширенішого тлумачення мораль розуміється як Регулятор Людської поведінки. Але поряд із мораллю, як вже було показано, існують ряд інших...
-
Усвідомивши свої потреби, запити й інтереси, намагаючись осмислено реалізовувати їх, людина вступала у сферу взаємодії з потребами, запитами, інтересами,...
-
Функції моралі - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Головним завданням моралі е перетворення потенційного буття індивіда як людини на актуальне. Творчо інтеріоризуючи моральні вимоги, орієнтуючись у своїй...
-
Структурні компоненти моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
Розуміння феномену моралі формується на шляхах її структурно-функціонального аналізу. Неодмінність моралі у суспільно-культурному бутті пов'язана із тою...
-
Проблемність понятійного визначення моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
Як вже зрозуміло з попереднього розгляду мораль є об'єктом дослідження етики як науки. Але попри таке найпростіше і найабстрактніше визначення чи є...
-
Проблема сутності моралі - Сутність, структура та функції моралі
Дослідження сутності та специфіки моралі має свою історію і здійснюється у декількох напрямках. Увага дослідників зосереджується на феномені моральності...
-
Соціальні функції та ціннісний зміст моралі - Сутність, структура та функції моралі
Сучасна етична теорія грунтовно дослідила проблему функцій моралі. Вона, до певної міри, навіть абсолютизувала цей аспект феномена моральності на...
-
Мораль як діяльнісно-практичне відношення до світу - Сутність, структура та функції моралі
Сутність моралі виявляється у відношенні. Воно утверджує специфічно людську творчу здатність: здатність моральнісної взаємодії зі світом; суспільність...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
У "Філософії духу" та в "Філософії права" Гегель розглядає відмінне між мораллю та моральністю (нравственность) у звгязку з проблемою свободи волі. Він...
-
Походження моралі - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Зародження і розвиток моралі є тривалим, складним і суперечливим процесом. Якщо історія, етнографія, антропологія, досліджуючи його, послуговуються...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності? Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже...
-
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
В наш час в різних науках початкові етапи суспільної історії досить часто подають як Традиційні суспільства , відносячи сюди такі способи суспільної...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Зв'язок релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Нарешті, відмітимо ще один момент. Подібне тісне пов'язування релігії та моралі може мати і негативні наслідки в наш час, коли релігійні переконання у...
-
Соціально-історичні концепції походження моралі
СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ МОРАЛІ Соціально-історична природа моралі визнавалися представниками різних філософських напрямів і шкіл. До їх...
-
Знайомство із предметом наших дисциплін доречно розпочати із пояснення термінів, що їх позначають, оскільки досить часто (хоча не завжди та не...
-
Профессиональная мораль, как уже отмечалось, складывается прежде всего в таких видах деятельности, объектом которых является человек. Безусловно, при...
-
Структура морали - Теоретические проблемы этики
Мораль представляет собой сложноструктурированное образование. В ее системе важное место занимают моральные принципы, нормы, идеалы, включенные в систему...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Етика Аристотеля. - Сутність основних категорій етики
Навчаючись у Платона, Аристотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів "Платон мені друг, але істина дорожча". Саме його...
-
Етика Іммануїла Канта. - Сутність основних категорій етики
У філософії вона відома як етика "внутрішньої переконаності і доброї волі", яку справедливо характеризують як ідеалістичну і формалістичну. Концепції...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися...
-
Вплив моралі на духовний розвиток людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, - це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Жодне...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Моральна та інші форми суспільної свідомості - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Мораль свідомість суспільний право Суспільна свідомість є не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем. Утворюють її...
Сутність моралі як простору людської єдності - Мораль. Сутність, структура, функції