Основні завдання етики як науки - Предмет, поняття та завдання етики

Етична теорія виконує в культурі людства специфічні завдання, зумовлені її предметом,. Разом з тим, вона виконує і загальні завдання, виходячи з феномена всепроникності моралі. Тому, скажімо, І. Кант, ставлячи питання про "кінцеве призначення людського роду", розвгязує його саме на грунті етичної теорії та феномена моральності.

Завдання етики, по-перше, полягає в дослідженні закономірностей становлення моральної свідомості в онтогенезі та філогенезі, тобто окремої особи та роду людського. Завдяки цьому відкривається розуміння сутнісної єдності людського роду та окремого індивіда, що важливо, зокрема, для практики морального виховання.

По-друге, вивчення етичної теорії дозволяє пізнати "механізм" формування моралі у стосунках, у діяльності творення суспільності життя, тобто його людяності. Опора на належне у поведінці (деонтична етика) ефективна за умови, коли враховано інтерес людини. Вимоги, що їх висуває "нормативна етика" ~ деонтологія, спрямовані на допомогу людині. Вони дають їй змогу утвердитися не лише як субгєкту фізичноїжиттєвості, але й як духовній істоті. Тобто утвердитися цілісно, в повноті двох її природ. Причому, етична теорія відкриває, що домінування духовного начала визначає увесь процес здійснення життєвості саме як розумної, творчої. А носій енергії розумного добра утверджує себе як прекрасна людина.

По-третє, етична теорія, обгрунтовуючи діалектичний звгязок між намірами, засобами та наслідками людських дій, формує свідомого субгєкта моральності. Вона допомагає усувати відчуття фатальної безпорадності перед життям та страх існування, що є результатом невиважених намірів, легковажних дій та їх небажаних наслідків. Отже, етична теорія бере безпосередню участь у становленні особистості як субгєкта свободи.

Нарешті, по-четверте, етика безпосередньо причетна до розвгязання питання про кінцеву мету людського існування. І. Кант пояснює: "Кінцеве призначення людського роду полягає у найвищій моральній досконалості, яка досягається за допомогою свободи людини, завдяки чому людина здобуває здатність до вищого щастя... Іманентний принцип світу -- свобода. Призначення людини полягає, отже, в тому, щоб досягти вищої досконалості завдяки своїй свободі" [2, с. 221]. Щодо щастя як кінцевої мети людства, то його Кант бачить не певним готовим наслідком ("дарунок" Бога), а процесом, оскільки важливо не лише те, щоб ми були щасливі, "але і щоб самі зробили себе щасливими -- в цьому полягає істинна моральність". Мета, отже, полягає в моральній досконалості. Кант пише: "Вища моральна досконалість -- це всезагальна мета людства. Якби всі чинили так, щоб їх поведінка збігалася з загальною метою людства, то цим уже була б досягнута вища досконалість. Кожна людина повинна прагнути зробити свою поведінку адекватною цій меті, завдяки чому вона вносить сюди свій доробок, і якщо кожний буде так чинити, то досконалість буде досягнута" [2, с. 221]. Кожну людську особистість Кант бачить субгєктом моральної творчості, від кожної залежить моральна досконалість людства. У такий спосіб поставлена проблема морального поступу людства має важливе значення для становлення свідомого субгєкта морального добра. Особа виходить за межі "часткового" та "випадкового" існування, сповнюючись почуттям самоповаги, причетності до долі світу та відповідальності за нього. Діяльність, узгоджена із всезагальними потребами, переводить особу в статус свідомого творця моральної досконалості стосунків, а отже і самовдосконалення.

Похожие статьи




Основні завдання етики як науки - Предмет, поняття та завдання етики

Предыдущая | Следующая