Моральне регулювання в добу ранніх цивілізацій - Етичні вчення у давніх цивілізацій Сходу
Виникнення держав припадає в історії на період IV тис. до н. є. Найдавніші з них: Давньоєгипетська (IV тис. до н. е.), Шумерська (IV тис. до н. е.), Давньоіндійська (II -- початок І тис. до н. е.), Давньокитайська (сер. II тис. до н. е.). Поява майнової нерівності ускладнює відносини, а отже зумовлює необхідність їх регулювання. Заборон уже недостатньо. Важливу роль відіграє система захисту ініціативи, спонуки до діяльності, що розширює досвід стосунків. Функцію регулятора життя бере на себе держава -- особливе соціальне утворення з розгалуженою системою правового регулювання. Механізми регуляції спираються на закони та інституції, що гарантують їх дотримання. Цим визначається цінність держави, яка перебирає на себе функції примусу, стає гарантом підтримання злагоди всередині людських спільнот.
Попри усю різноманітність інтересів її членів, держава утримує життя в межах соціального цілого, застосовуючи механізми заохочення та покарання. На цій підставі ідею державної організації вважали дарунком богів, а носіїв влади мали за нащадків богів. Держава виробляє право та закони, зосереджені навколо творення Соціальності Відносин. Право і закони звернені до розуму, оскільки людина розкривається, в першу чергу, як творець умов життя -- як субгєкт життєдіяльності. Мета їх -- укласти в норми, упорядкувати стихію активності індивіда, зосередженого на примноженні багатств, здобутті соціального статусу тощо. Соціальні регулятиви, апелюючи до розумної міри вчинків, дозволяють субгєкту утримуватися в їх межах. У разі ж виходу за ці межі закон вдається до санкцій. Вони мають моральний характер тою мірою, якою субгєкт своїми вчинками загрожує майну життю, людській гідності інших. Отже, держава забезпечує Процес Відтворення суспільності життя шляхом Раціоналізації Досвіду стосунків. Регулятивна функція її має моральне спрямування (при всій обмеженості історичних типів держави).
Поряд із раціоналізованим змістом моралі зберігається досвід безпосередніх форм спілкування. Вони зумовлені суспільністю людини, що відчуває потребу спілкування з собі подібними як життєво необхідну. Це потреба почуватися Людиною Та відтворювати людське життя, його людяність у Спілкуванні. Численні форми поведінки: обряди, ритуали, звичаї -- це явища творення прецедентів, або "подій" спілкування. А отже вони моральні уже за самим змістом потреби. Характерна їх ознака -- спільне виконання ритуальних дій, тобто творення дії моральності стосунків навколо спільно вироблених символів небайдужості. Такий зміст, скажімо, має ритуал проводів покійника, весільна чи трудова обрядовість. Оскільки вона виконується як безумовна і поширюється на стосунки людини та людини, людини та природного і надприродного світів, що формами спілкування з ним уподібнюється до світу людського життя, природа ритуалізованої моральностіМіфологічна. Моральність, завдяки її формуючій ролі в межах людських спільнот, бачиться силою, що здатна впливати на природний світ (упорядковувати природні стихії, впливати на померлих родичів тощо).
Повнота людського життя та його моральна визначеність досягається єдністю двох рівнів моральності. Перший рівень -- соціАльний,Опертий на раціонально визначені норми стосунків вимога належної поведінки). Другий -- Суспільний, Витоки якого лежать у діяльності творення субгєктом моральних стосунків у їх самоцінності. Ми не випадково назвали ці два шари моральності двома її рівнями. Полем їх зустрічі є людська особистість. Як субгєкт суспільного життя вона постійно перебуває в просторі дії двох названих рівнів суспільності. Це простір, у межах якого вона вільна вибирати. Проблема вибору повгязана зі змістовним полем моральності. Вибираючи норми Розумно необхідного Не як зовнішні, а як особистісно бажані, особа утверджується як вільний субгєкт моральності. Розумно осмислюючи ритуали з огляду наявної в них потенції творення людяності спілкування, вона утверджує себе субгєктом збереження традиції, а не її рабом. Ідеал моральних стосунків формується на стику раціонального та чуттєвого, соціального та індивідуального як укладений у норми, розумно визначений та сприйнятий почуттями досвід бажаного у відносинах між людьми.
Діалектичні звгязки звичаєвості та свідомвї моральності мають місце уже в культурах Давнього світу. Діалектичне сходження від безумовного дотримання вимог до рівня їх усвідомленого засвоєння спирається, по-перше, на авторитет божественних сил. Моральність бачиться їх дарунком. По-друге, починає складатися більш виражена культура внутрішньої настанови на моральні вчинки. Безумовність вимог-заборон ("табу"), що не мали пояснюючого характеру, змінюється повчаннями. І хоча вони зберігають тон категоричних вимог, у них наявна апеляція до сумління. Тобто, вони вже враховують світ почувань субгєкта життєвості.
Мораль виробляє не лише заборони, але і певні види спонук на виконання своїх вимог. Одна з них -- утримання належного в стосунках під страхом адекватної відплати за вчинок, згідно з принципом "око за око", "зуб за зуб". Це зовнішня форма регламентації вчинків у вигляді морально припустимих санкцій. Вона прийшла у культури Давнього світу ще з часів "зрівняльної справедливості".
Інша форма, не менш давня, звертає людину всередину себе самої, спонукаючи плекати життєве начало в собі -- Душу. Страх занапастити її, приректи на вічні муки у потойбічному світі звертає погляд людини всередину себе, примушує її регламентувати свої бажання та пристрасті. Поняття душі зумовлює явище субгєктивації моралі. Переносячи центр уваги на себе, індивід прагне уникати дій, що можуть зашкодити душі. Утримання стосунків у межах визначених вимог (зовнішній бік моралі), виступає засобом збереження внутрішнього начала -- Власного "Я" індивіда (в образі "безсмертної душі"). У такий спосіб кожен носій душі стає відповідальним Перед собою. Інакше кажучи, егоїзм субгєкта, що усвідомлює цінність власного життя (на основі поняття душі), зумовлює становлення альтруїзму: дійсне життя душі можливе лише за наявності середовища її життєвості -- світу інших людей.
На грунті поняття душі складається явище рефлексії людини над власною поведінкою. Саме вона дає підстави говорити про початкиСвідомої Моральності. Співучасть утворенні морально визначеного досвіду закріплюється в ідеї невмирущості душі. Згодом це поняття переходить у монотеїстичні релігії. Зокрема, воно є одним із визначальних у культурі християнства. Поняття душі утверджує сутнісну визначеність людини -- її якісну відмінність від тваринного світу. Моральний аспект повгязаний з утвердженням цінності життя на підставі належності індивіда до роду: безсмертя дійсне, якщо душа покійного перебуває в межах роду. У такий спосіб усувалося відчуття трагізму існування, з яким людство стикається неминуче, щойно починає усвідомлювати себе. Моральність набуває сенсу необхідної умови самозбереження людини (її душі). Творення норм стосунків сприймається як величезне благо. Це -- обгєктивований, укладений у норми шлях (і гарант) уникання несподіванок.
Похожие статьи
-
Основні етичні вчення - Етика та естетика
1. Етичні вчення античності та середньовіччя. 2. Етичні вчення Нового часу. 3. Етичні вчення сучасності Ключові слова: Софісти, релятивізм, евдемонізм,...
-
Про предмет етики - Предмет, поняття та завдання етики
Етика моральний стосунки особистість Етика належить до філософських наук. Проблеми, які вона ставить, мають світоглядний, смисложиттєвий характер. Етика...
-
Соціальні функції та ціннісний зміст моралі - Сутність, структура та функції моралі
Сучасна етична теорія грунтовно дослідила проблему функцій моралі. Вона, до певної міри, навіть абсолютизувала цей аспект феномена моральності на...
-
Етичні вчення та погляди періоду античності
Античність увійшла в історію етичної науки як початок її становлення. Тут уперше була зроблена спроба вирішення моральних проблем, а також обгрунтування...
-
Лекція 4. Основні етичні проблеми сучасності - Етика та естетика
1. Національна етика. Сімейна етика. Релігійна етика. 2. Біоетика. Евтаназія. Клонування людини. Смертна кара. 3. Раціональність та егоїзм....
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Уся сфера моральності виправдовує себе лише тоді та тою мірою, коли та якою мірою настанови моральної свідомості, етичні поняття та доведення переходять...
-
Коло проблем дослідження етики - Предмет, поняття та завдання етики
Упродовж тривалої історії розвитку етична теорія виробила цілісну систему етичного знання. Коло її проблем становлять дослідження людини як субгєкта...
-
Основні поняття науки "етика" - Предмет, поняття та завдання етики
В етичній теорії склалося два основних поняття для означення феномена людяності: етика і мораль. Слово етика (ethika) давньогрецького походження....
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
Моральність і право - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і право пов'язані генетично. Моральність -- найдавніший регулятор поведінки людей, право -- найбільш твердий регулятор. Моральність, як уже...
-
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі. Виховувався в єврейській родині, освіту одержав у релігійному єврейському училищі. Коли...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Вступ, Моральна культура спілкування як складова загальнолюдської культури - Етикет юриста
Моральна культура є важливою складовою загальнолюдської культури і відіграє важливу роль в життєдіяльності людини. Моральна культура є загальнолюдською...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Вступ, Конфуцій та його вчення - Етичні погляди Конфуція
Становлення і розвиток етичної думки - тривалий процес, витоки якого можна знайти вже на ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли звичайні...
-
Добро і зло як явища морального плану фіксуються відповідними етичними категоріями. Для етики як науки, а також для моралі та моральності це є...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
Антична етика. Етичні погляди Платона - Антична етика. Моральні норми
Перші спроби філософського узагальнення моральних процесів, є прямим продовженням етичних міркувань у рамках героїчного і дидактичного епосів (Гомер і...
-
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Етичні категорії - Етика та естетика
1. Ідеал. Добро і зло. Доброчесність і порок. 2. Сумління. Свобода і відповідальність. Справедливість. 3. Сенс життя. Честь і гідність. Щастя. Ключові...
-
Антична етика. Етичні погляди Платона - Творчість Гесіода
Перші спроби філософського узагальнення моральних процесів, є прямим продовженням етичних міркувань у рамках героїчного і дидактичного епосів (Гомер і...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
У "Філософії духу" та в "Філософії права" Гегель розглядає відмінне між мораллю та моральністю (нравственность) у звгязку з проблемою свободи волі. Він...
-
Мораль як діяльнісно-практичне відношення до світу - Сутність, структура та функції моралі
Сутність моралі виявляється у відношенні. Воно утверджує специфічно людську творчу здатність: здатність моральнісної взаємодії зі світом; суспільність...
-
Проблема сутності моралі - Сутність, структура та функції моралі
Дослідження сутності та специфіки моралі має свою історію і здійснюється у декількох напрямках. Увага дослідників зосереджується на феномені моральності...
-
Основні категорії етики - Основні поняття та категорії етики
Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія "моральна вимога" -- результатом виявлення того спільного, що втілене в...
-
XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
"Сад" Епікура - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Атмосфера розпачу і песимізму. Старіюча Еллада, що знекровила себе багаторічними війнами та роздирається протиріччями між багатими і бідними, що зубожіла...
Моральне регулювання в добу ранніх цивілізацій - Етичні вчення у давніх цивілізацій Сходу