Етапи розвитку естетики - Предмет естетики: історія та теорія
Естетика - наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке загальне визначення витікає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки; якими є:
- 1) виявлення діалектики самого процесу освоєння, специфіки естетичного як прояву ціннісного ставлення людини до дійсності; 2) художня діяльність людини.
Обидві частини хоч і тісно взаємопов'язані, проте відносно самостійні. У першій розглядаються питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного, категорії естетики - прекрасне, трагічне, комічне тощо. Друга частина охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланту, видову, жанрову та стильову самобутність мистецтва. Саму історію становлення естетики як предмета без перебільшення можна назвати процесом пошуку адекватного співвідношення між зазначеними частинами. Своєрідну функцію "пластичного мосту" при цьому виконували такі поняття, як прекрасне, досконале, гармонія, цінність, філософія мистецтва. Протягом багатьох століть естетика виступала і як "наука про прекрасне", і як "наука про досконале", і як "наука про закони розвитку мистецтва".
Констатуючи складність визначення предмета естетики, слід передусім реконструювати історію проблеми, звернувши особливу увагу на специфіку термінології.
Поняття естетика традиційно пов'язують з грецьким ейсетикос - почуттєвий. Проте не можна тут обійти і такі грецькі терміни, як естаномай, естесі, естаноме, не можна нехтувати і самим процесом формування особистого ставлення до предмета. Хоч згадані терміни і відповідають поняттю почуття, проте вони увібрали в себе багато нюансів Індивідуального людського ставлення до предмета, орієнтували людину на власні зорову, слухову, дотикову здатності відчувати, вимагали довіри до власного світосприймання.
Поява певної термінології і загальне визнання її все-таки не привели до виникнення нової науки. Естетичні знання формувалися в межах філософії як її своєрідна частина. Утвердження естетики як самостійної науки відбулося лише у XVIII ст.
Становлення перших естетичних уявлень слід співвіднести з тим значенням, якого давньогрецька філософія надавала людським почуттям взагалі. Аналіз їх, спроби класифікувати, виявити протилежні чуттєві сили є важливими складниками філософських поглядів Піфагора, Алкмеона, Емпедокла, Теофраста. Спираючись на їх роздуми щодо природи почуттів, можна було вже досить переконливо диференціювати почуття прекрасного чи потворного, трагічного чи комічного. Отже, склавшись у надрах загально філософської традиції, естетика "вибудовувала" власний предмет, відбиваючи і надбання, і прорахунки давньогрецької філософії.
Перші спроби використати почуття як основу для осмислення певних естетичних явищ пов'язані з піфагорійцями - філософською школою, заснованою Піфагором у VI ст. до н. е. Піфагор ототожнював поняття гармонія, досконалість, краса, а основою гармонії вважав число. Гармонію чисел піфагорійці знаходили навіть у розташуванні планет. Серед видів мистецтва вищим носієм гармонії проголошувалася музика. При цьому підкреслювалася чуттєва природа цього мистецтва, зв'язок його зі слуховою здатністю людини. Не можна, безперечно, погодитися з свідомим виокремленням музики як "мистецтва мистецтв", але в межах визнання її як носія гармонійного начала Піфагор зробив багато плідного для розробки проблем музичного виховання, специфіки сприймання музичного твору. Музика в його розумінні є носієм душевної рівноваги, вона стимулює душевний спокій.
Важливе місце у філософських поглядах Піфагора займало вчення про безсмертя душі і можливість її втілюватися у будь-яке тіло (метемпсихоз). Однак для "оживлення", "переселення" душі, вважав він, треба пройти через очищення (катарсис), вищою формою якого є опанування музично-числовою структурою космосу. Піфагорійці згодом ввели поняття тетрактид (сума перших чотирьох чисел 1+2+3+4=10; вона включає основні музичні інтервали: октаву (2:1), квінту (3:2) і кварту (4:3)).
У контексті аналізу предмета естетики заслуговує на увагу точка зору Алкмеона, видатного лікаря і натурфілософа першої половини V ст. до н. є. Вважається, що Алкмеон був першим вченим Греції, який розмежував мислення і відчуття та стверджував, що сприймання - це складний процес руху від почуттєвих нервів до органів чуття і далі - до мозку.
Почуття були об'єктом теоретичного інтересу й Емпедокла (490-430 до н. є.). На його думку, нижчим рівнем почуття є відчуття, які підвладні принципові "подібне пізнається подібним". А сама єдність "відчуття - почуття" вже формує більш широкі сили - Любов і Ворожнечу. Ці сили Емпедокл визнавав як нематеріальні, але просторово визначені. Поперемінність переваги тієї чи іншої з них обумовлює циклічний хід світового процесу. Емпедокл, таким чином, не лише продовжив попередню традицію вивчення природи і значення почуттів, а й закріпив поняття катарсису, наголошуючи на морально-етичній природі процесу очищення.
У III ст. до н. є. теорія почуттів набула завершеного для того часу викладу у працях видатного давньогрецького вченого, філософа Теофраста, яскравого представника перипатетичної школи. Почуттєва спрямованість поглядів філософа властива його дослідницьким працям "Про відчуття", "Етичні характери" та "Про благочестя".
В арсеналі аргументацій ролі почуттів в історичному процесі формування предмета естетичної науки привертає увагу і принцип "золотого перетину" - геометрично-математичного співвідношення пропорцій, при якому ціле так само співвідноситься зі своєю більшою частиною, як більша з меншою. У геометризованій формі цей принцип виглядав як співвідношення: 5:8 = 8:13=13:21 = 21 : 34... Давньогрецька наука вважала, що будь-яке тіло, предмет, геометрична фігура, співвідношення частин яких відповідає такій пропорції, пропорційні і справляють приємне зорове враження. Грецький Парфенон, мармурові колони якого ділять увесь храм за принципом "золотого перетину", є мабуть-таки найпереконливішим зразком практичного застосування принципу.
Слід мати на увазі, що теоретико-практичний інтерес до золотого перетину не обмежувався лише періодом розквіту давньогрецької естетики. В епоху Відродження правило "золотого перетину" розглядалося як обов'язковий закон архітектури, живопису і скульптури. Теоретики і митці того часу намагалися знайти абсолютну, ідеальну геометричну основу краси. Типовим щодо цього є трактат "Про божественну пропорцію" відомого італійського математика Л. Пачолі. Вчений був переконаний, що правилом "золотого перетину" визначається естетична цінність "усіх земних предметів". Віддаючи належне принципові "золотого перетину", слід, проте, визнати помилковість його абсолютизації. Сліпе слідування геометризованій красі механізує це складне поняття, пропорція заради пропорції знижує змістовну сторону краси, формалізує її.
Водночас звертання до правила золотого перетину потрібне для того, щоб наголосити на значенні зорової здатності людини в формуванні естетичного почуття. Існує кілька гіпотез, які пояснюють, чому саме співвідношення 5:8 є основою математичного тлумачення пропорцій. Виділимо думку про те, що пропорція 5:8 збігається з перетином горизонтального і вертикального кутів погляду людини двома очима. Ця гіпотеза дає змогу стверджувати, що свідомо чи інтуїтивно греки прийшли до принципу "золотого перетину" через вроджені можливості людського ока, тобто природа "подарувала" людині прямий і безпомилковий шлях до відчуття пропорцій і гармонії.
Пізніше терміни естаноме, естаномай, ейсетикос втратили прямий зв'язок з поняттям почуття, предмет естетики почали осмислювати через значно ширші за обсягом і наповненням поняття: досконале, пропорційне, гармонійне, прекрасне, естетичне. Саме багатозначність подальшого тлумачення поняття естетика спонукає нас до необхідності відновити історію становлення предмета науки естетики, яка має давнє і глибоке коріння. Перші паростки художнього пізнання і освоєння дійсності можна знайти вже у міфологічних текстах. Цікаво й те, що становлення естетичного знання не пов'язане з якимось конкретним регіоном чи країною, а властиве як давньогрецькій філософії, так і філософії Китаю, Індії, арабо-мусульманських країн, Візантії тих далеких часів.
Похожие статьи
-
Естетика як самостійна наука - Предмет естетики: історія та теорія
Античний філософ гармонія почуття естетика В історії естетичної науки перша половина XVIII ст. займає особливе місце: в 1750 р. з друку вийшов перший том...
-
Предмет естетики: становлення проблематики науки - Предмет естетики: історія та теорія
Давньогрецька естетика. Наголошуючи на ролі почуттів у становленні предмета естетики, не слід забувати, що вже з V ст. до н. е. на зміну...
-
Предмет естетики. Основні категорії - Етика та естетика
1. Предмет естетики та її місце в системі наук. 2. Соціокультурні функції естетики. 3. Основні естетичні категорії. Ключові слова: Естетика, естетичне,...
-
Література - Предмет естетики: історія та теорія
1. Аристотель. Поетика. - К., 1967. 2. Аристотель и античная литература. - М., 1978. 3. Каган М. М. Эстетика как философская наука: Учебник. - СПб, 1997....
-
Категорії комічне і трагічне - Аналіз проблеми створення естетики
Трагічне - це категорія естетики, що відбиває діалектику свободи та необхідності, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя між необхідністю чи...
-
Естетика як наука - Естетика як наука
Естетика - наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке загальне визначення витікає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки; якими...
-
Етапи розвитку естетичної думки - Теорії прикладної етики
Психологія культури -- галузь науки, яка вивчає механізми процесів психічного відображення та створення людиною культурних цінностей, особливостей прояву...
-
Зміст поняття "естетика" - Зміст поняття "естетика"
Естетика мистецтво художній діалектика Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони...
-
Сучасне мистецтво в контексті естетики модернізму постмодернізму - Етика та естетика
1. Модернізм: мистецтво та естетика. 2. Особливості естетики постмодернізму. Ключові слова: Релятивізм, хаос, порядок, антисистемність, адогматизм,...
-
Етапи бесід Дослідники виділяють такі етапи бесіди: підготовка до бесіди, встановлення контакту, орієнтування в ситуації й людях, обговорення питання й...
-
З XVII ст. починають укладатися нормативні естетичні системи, що беруть свій початок ще з поетик епохи Відродження. Першою такою системою була естетика...
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Эстетика мережковский творчество толстой Эстетика как наука Термин " эстетика " происходит от греческого слова " эстезис " (ощущение, чувственное...
-
Предмет и функции эстетики Эстетика (от греч. aisthetikos -- чувствующий, относящийся к чувственному восприятию) -- наука о природе и закономерностях...
-
Категорії піднесене і низьке - Аналіз проблеми створення естетики
Піднесене - категорія естетики, яка відбиває сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми якісними характеристиками,...
-
Предмет, специфика и задачи этики - Понятие этики, ее задачи и структура
Слово "этика" обычно вызывает несколько ассоциаций: - это нечто, имеющее отношение к поведению людей; - это способ оценки человеческих поступков; - это...
-
Предмет эстетики - Эстетика как наука
Предмет эстетики сложился в процессе многовекового развития эстетической мысли, на основе обобщения практики эстетического отношения людей к продуктам их...
-
Предмет эстетики - Эстетика как философская наука
Что же является предметом эстетики? На этот вопрос пытались и пытаются ответить не одно поколение эстетиков, но убедительного ответа на него нет....
-
Моральные нормы существовали и эволюционировали в процессе исторического развития, как правило, в соотношении с правовыми нормами. Их отношения...
-
Історія етичних і естетичних категорій, принципи класифікації - Основні поняття та категорії етики
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
ЛИТЕРАТУРА - Деловое общение как наука и дисциплина: объект, предмет и задачи
1. Браим И. Н. Культура делового общения: Учебн. пособие. - Мн.: ИП "Экоперспектива", 1998. - 176 с. 2. Зарецкая Е. Н. Деловое общение. Учебник в 2 т. Т....
-
Заключение, Литература - Формирования человеческой чувственности в предмете эстетики
Эстетика в анализе эстетических явлений, помимо традиционных для нее методов абстрактно - теоретического мышления, все чаще обращается к данным научных...
-
Имиджелогия: сущность и специфика учебного предмета, Введение в имиджелогию, Истоки - Имиджелогия
В этой главе представлены основные вехи истории имиджелогии как самостоятельной научно-прикладной дисциплины, излагаются основные концепции, содержащие...
-
Деловое общение - очень многогранный процесс, который реализуется в следующих формах: - межличностное общение; - социальный диалог; - деловое,...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Формирование предмета эстетики в границах философского знания. - Эстетика как философская наука
Эстетика относительно молодая наука, если ее сравнивать, например, с философией, которая пестрела школами и именами еще за несколько столетий до нашей...
-
Трагічне (від грец. tragikos -- властивий трагедії) -- естетична категорія, що виражає діалектику свободи і необхідності у формі гострих життєвих...
-
Поняття "естетичне": зміст, сутність - Зміст поняття "естетика"
Естетичне -- якісно визначене відношення. Це особливе емоційно-небайдуже, осмислююче, переживаюче відношення людини до виразних форм дійсності та...
-
Філософське осмислення феномена естетичного в сучасних потребах людини
Соціальне мікросередовище, як і макросередовище, формує загальні контури ціннісних орієнтацій і системи цінностей. Тому народжується потреба орієнтування...
-
Естетична свідомість. - Естетика як наука
Естетична діяльність суспільного суб'єкта, що розвивався протягом значного історичного періоду, створює певний комплекс почуттів, уявлень, поглядів,...
-
Категорія "піднесене": сутність, закономірності становлення - Зміст поняття "естетика"
Категорія "піднесене" характеризує естетичну цінність масштабних, перспективних для духовного самостановлення людства і не до кінця засвоєних ним явищ...
-
Метакатегоріальний статус поняття "естетичне" - Зміст поняття "естетика"
Усепроникний характер і духовно-формуюча сутність естетичного як особливого типу відношення визначають особливе місце феномену в системі естетичного...
-
Естетичний смак: типи смаків, закономірності виявлення - Зміст поняття "естетика"
Поняття естетичного смаку сформувалося в європейській культурі у відносно пізній історичний період на основі індивідуалізації духовного досвіду і постало...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Естетичне відношення людини до дійсності
У статті піддається критиці розуміння природи і сутності естетичного відношення людини до дійсності, зокрема, прекрасного, яке пропонують студентам...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення - Зміст поняття "естетика"
Отже, ми з'ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини...
-
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта,...
-
ПОЧАТОК І ЕВОЛЮЦІЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ - Естетика постмодернізму
Сам термін виник 1917 року (отже, ще під час Першої світової війни, а не після Другої світової, як переважно уважають, визначаючи Жана-Франсуа Ліотара...
Етапи розвитку естетики - Предмет естетики: історія та теорія