Ціннісний аспект наукового знання - Моральні колізії сучасності
Однією з реалій сучасності є моральні проблеми в науці XXI ст. Адже колишнє сократівське "знання є добро" замінено беконівським "знання - це влада", де раціонально-наукове осягнення світу виступає чи не основною причиною зміщення пропорцій у ціннісних орієнтаціях. Адже пропорції, функції, конструкції та обрахування, площини стали набагато зручнішими для повсякденного життя людини. Проте, історичні та культурні явище кількісним вимірам не піддаються, а такі поняття як честь, гідність, обов'язок і людське життя взагалі не підвладні їм.
Здавалося б надзвичайні відкриття середини XX ст., що призвели до створення атомної зброї, небачених успіхів у розвитку біотехнологій і багато іншого, але, як не парадоксально - призвели і до певного "підриву" авторитету науки. Наука, метою якої є пошук істини й здобуття нових знань, поступово втрачає пріоритетне право на визначення істини та похибки. Похитнулася віра в перевагу людського розуму та безмежні властивості науки у вирішенні будь-яких проблем людства, внаслідок чого спостерігається і вже надто гостро відчувається, за висловом сучасного російського дослідника П. Д. Тищенко, "децентралізація ціннісного світу". В зв'язку з чим сутнісно змінюється сам етос науки (моральні переконання і моральні обмеження, що пов'язані з науковою діяльністю).
Сучасні зміни свідчать, що якщо раніше моральні переконання та певні обмеження відносилися перш за все до об'єктивних результатів дослідження, то на сьогоднішній день мова йде, перш за все, про моральну відповідальність вчених за дослідження перед суспільством, які можуть принести непоправну шкоду не лише довкіллю, а й самій людині. Так, ще давньогрецький філософ Арістотель завбачав, що хто рухається вперед в науках, але відстає в моралі, той більше йде назад, ніж уперед. Тому відповідь на це питання надзвичайно важко знайти, але є досить важливою.
Наука є досить вагомою складовою частиною людської культури і є зрозумілим, що без інтелектуальних надбань ані матеріальний, ані духовний розвиток людства є не можливим. Але науку - одну з людських цінностей можна примусити сьогодні промовчати, фінансово підкорити, в ім'я чийогось самоствердження, кар'єризму, монополії наукових шкіл, плагіату і б. і.
Натомість, особлива відмінність даної проблеми полягає якраз в тому, що сама по собі раціоналізація та інтелектуальні надбання не є ворогом людства, а навпаки є джерелом різноманітних горизонтів, засобом же руйнації культури вона стає лише включившись в певну систему соціальних відносин. Сучасні ж, соціальні відносини, на превеликий жаль, підтверджують тезу К. Маркса, про те, що великі гроші дозволяють кульгавому придбати двадцять чотири ноги, а інтелектуально недосконалому купити сотні талантів та геніїв. Зачаровані небувалими успіхами наукової думки, ми не помічаємо прірви біля якої опинилися: дефіцит природних ресурсів Землі, енергоносіїв, води, продуктів харчування все це є наслідком "особливих" раціоналізаторських принципів.
Наука окрім певних переваг принесла людству нові моральні проблеми, що породжують насамперед питання можливості включення у наукове пізнання ціннісних орієнтацій та акцентують увагу на відповідальності вчених перед суспільством та перед самою людиною.
Сьогодення наукового знання зіштовхнулось з непередбачуваними парадоксами: з однієї сторони наукове знання сприяє інтеграції знань, а з іншої - росту людської цивілізації; і прогрес наукового знання, крім потенційних небезпек (наприклад: проведення експерименту завбачає спостереження за об'єктом дослідження іноді в екстремальних і досить небезпечних умовах, коли сам об'єкт може загинути; дослідження ядерних реакцій тягне за собою створення своєрідних умов (вироблення, накопичення, зберігання, утилізацію), що певним чином залежно від масштабів може абсолютно суперечити таким традиційним моральним нормам, та настановам, як "не зашкодь" та "не вбий")); має ще й позитивні наміри: - розв'язання проблем питної води та харчування; створення енергозберігаючих технологій, розв'язання екологічних проблем і б. і.
Саме в цьому аспекті можна виправдати також і різноманітні ризики, як технологічного, так і біологічного характеру, але лише при умові гармонійного розвитку етики науки й суспільства в цілому (стримування агресивного руйнівного впливу на людину і природу, що притаманна бездумному використанню досягнень науки і техніки, а з іншого - на збереження та виховання нового мислення у людини, усвідомлення необхідності здобуття нових знань для подальшого розвитку цивілізації).
Звичайно, що деякі дослідження можуть нанести непоправну шкоду суспільству і привести до катастрофи. Але хто і як може визначити негативні наслідки майбутніх досліджень?
Дискусії з даного приводу, серед вчених та в засобах масової інформації, свідчать про відсутність чітких критеріїв щодо можливості заборони на такі дослідження. Тим більше що самі науковці дотримуються думки, що коли негативні наслідки досліджень є безсумнівними, то заборона на них є необхідною. Та, на превеликий жаль, не завжди можливо завбачити майбутній результат, особливо абстрактний та не пов'язаний з технологіями. Наприклад, загальновідомими є факти, що навіть математичні теорії інколи знаходять втілення в практичних речах. Таким чином, науковці приймаючи різноманітні рішення повинні відчувати відповідальність за наслідки наукових здобутків, висновків. В кінцевому рахунку результати дослідження залежать насамперед від свободи волі науковця і уявлень про добро і зло, на яких грунтується практична мораль науковця. Та одночасно його свобода вибору обмежується моральною відповідальністю перед людством. Як зауважив французький вчений Ф. Кюрі в XX ст., що вчені не повинні бути співучасниками тих, кому недосконала соціальна будова дає можливість використовувати результати наукових робіт в егоїстичних та зловмисних діях.
Доречно також згадати відомого дослідника німецького філософа К. Ясперса в концепції якого наука та техніка самі по собі є ні добрими ні злими, такими вони можуть бути лише в залежності від цілі застосування науки і техніки. Одночасно неможливо позбутися зворотного ефекту: і наука і техніка створені людиною впливають і на саму людину, що само по собі не може не викликати тривоги. Наука та пов'язані з нею технології, за німецьким філософом М. Хайдегером мають мету показати все у вигляді готової наявності - бери користуйся. Так, наприклад зауважує М. Хайдегер, уже не електростанція стоїть на Рейні1, а Рейн існує для того, щоб поставляти гідравлічний напор для електростанції. Подібне відношення, нажаль, ми спостерігаємо нині і по відношенню до людини, як "другосортного матеріалу". Так Нобелівський лауреат М. Борн зазначав: "На моєму віку наука стала справою державної важливості, вона привертає зосереджену увагу суспільства, і тепер точка зору на науку як на "мистецтво заради мистецтва" застаріла... Я сам усвідомив цей аспект науки лише після Хіросіми... Не дивлячись на всю мою любов до наукової роботи, результати моїх роздумів виявилися безрадісними (гнітючими). Тепер мені уявляється, що спроба природи створити на цій Землі мислячу тварину може закінчитися нічим" .
Досліджуючи етичні проблеми сучасної науки, відомий західний методолог науки Е. Агацці звертав увагу на те, що ці проблеми вже давно знайомі традиційній етиці. Коли дія вважалась морально забороненою, коли вона має передбачуваний негативний наслідок - у співвідношенні з принципом, що слід не тільки не прагнути забороненого, але й обов'язково його уникати. Таким чином, від дій, які несуть за собою передбачувані негативні наслідки, необхідно відмовитись, що є очевидним фактом. Серйозна проблема виникає у тих випадках, коли дія як така не є морально індиферентною, а має позитивну мету (можливо, у вищому ступені позитивну, що збігається з обов'язком), і разом з тим - передбачуваними є негативні наслідки.
У розв'язанні даних проблеми важливим є розуміння певного типу раціональності, що відповідає саме сучасному науково-технічному етапу розвитку, звернення до "іншої, гуманної, культурної науки" (за російським дослідником І. Пригожиним)
Пошук варіантів призвів до шляхів спасіння, що полягав у подоланні безмежної прірви між природничими та гуманітарними науками, їх співпраці. Йдеться, насамперед про прикладну етику, що засвідчила синтез теорії та практики та "етизацію" різноманітних сфер людської життєдіяльності. Яка володіє здатністю розв'язувати моральні конфлікти та дилеми, що виникають у сучасності як на індивідуальному так і на соціальному рівні.
Похожие статьи
-
Етичні проблеми сучасної цивілізації - Моральні колізії сучасності
У XXI столітті людство живе в новій реальності, зіштовхнувшись з глобальними проблемами та загрозами (ядерна катастрофа, смертельні хвороби пов'язані з...
-
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики Сучасні моральні практики є надто плюральними і слабко...
-
Власне, усі глобальні проблеми в самому широкому розумінні можна оцінювати як проблеми культури. Проте, слід визнати деяку відмінність внутрішніх питань...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Нравственные аспекты стилей и методов руководства - Профессиональная этика руководителя
Руководитель - это, прежде всего лидер, способный влиять на людей и коллектив, побуждать их эффективно работать для достижения поставленных целей. Успех...
-
Етика та естетика належать до дисциплін гуманітарного профілю, який традиційно пов'язується із заглибленням у духовні процеси та явища. Найперші ж...
-
Этические аспекты деятельности по юридическому сопровождению фирмы - Профессиональная этика юриста
Этические проблемы и правила затрагивают взаимоотношения юриста с клиентом, с другими участниками процесса, с коллегами по профессии, с государственными...
-
В другій половині ХІХ ст.. відбувається досить активний перехід до некласичної філософії, яка відкидає, як романтичні, претензії філософської класики на...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Соціальні функції та ціннісний зміст моралі - Сутність, структура та функції моралі
Сучасна етична теорія грунтовно дослідила проблему функцій моралі. Вона, до певної міри, навіть абсолютизувала цей аспект феномена моральності на...
-
Этический аспект проблемы смерти - Основные теоретические проблемы этики
Смерть - прекращение жизни, естественный конец единичного живого существа или насильственное умерщвление не только индивидов, но и целых видов животных и...
-
Принципы ведения дел в России - Этические аспекты внешнеэкономической деятельности
В царской России существовала хорошо отлаженная система купеческих гильдий, со своим кодексом чести, правилами работы, системой присвоения статусов....
-
Психологические аспекты беседы - Особенности деловой этики общения
Умение бесконфликтно и продуктивно вести беседу - необходимо качество для того, кто хочет добиться успеха в жизни, показатель общей культуры....
-
По мнению ряда исследователей, современная российская семья находится в процессе модернизации, суть которого в переносе "центра тяжести" в системе...
-
Деловые приемы: подготовка и проведение - Этические аспекты внешнеэкономической деятельности
В мировой практике деловые приемы являются одной из общепринятых и распространенных форм представительской работы российского и международного бизнеса....
-
Вербальная и невербальная коммуникация - Некоторые аспекты деловой коммуникации
Коммуникация - процесс двустороннего обмена информацией, ведущей к взаимному пониманию. Коммуникация - в переводе с латыни обозначает "общее, разделяемое...
-
Концепція моральної діяльності ? одна з основних складових чистин етики. Саме з практичних справ, реальної поведінки ми здебільшого дізнаємось про...
-
Общефилософские аспекты трагического - Трагическое и комическое, их проявления в жизни и в искусстве
Человек уходит из жизни невозвратимо. Смерть - превращение живого в неживое. Однако в живом остается жить умершее: культура хранит все, что прошло, она -...
-
Людське життя безпосередньо пов'язано із спілкуванням, сфера якого є тим фокусом, де зливаються як вічні, так і щохвилинні людські проблеми. Оволодіти...
-
Фармацевтическая этика возникла с открытием первых аптек и с появлением первых фармацевтов. В России это произошло в конце XVI в., а спустя два столетия,...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Историко-философский аспект этики Этика относится к древнейшим наукам, и возникла на рубеже 5-4 вв. до н. э. Официально ее родоначальником считается...
-
Антична етика. Етичні погляди Платона - Антична етика. Моральні норми
Перші спроби філософського узагальнення моральних процесів, є прямим продовженням етичних міркувань у рамках героїчного і дидактичного епосів (Гомер і...
-
Моральні вимоги як заборони - Теорії прикладної етики
Єдине, що початково визначено в людині, -- це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Етико-філософський аналіз благодійності
Загальна характеристика роботи Актуальність та доцільність теми дослідження. У ХХ сторіччі благодійність набрала величезного розмаху. Через подібну...
-
Етичний вибір, моральний вчинок, звичай, традиція постають певними різновидами моральної діяльності. Увага до цих понять зумовлена перш за все тим, що...
-
Добро і зло як явища морального плану фіксуються відповідними етичними категоріями. Для етики як науки, а також для моралі та моральності це є...
-
ВСТУП - Етико-правові ідеї Канта
Свобода моральний етичний кант В просторі етичного знання особлива роль належить історії етики. Люба сучасна теорія моралі так чи інакше вбирає в себе...
-
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу Розглянуто тенденції розширення предметного поля етики як основи "практичного розуму" в...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
-
Становлення етики як науки в Україні
Як наука етика заявила про себе в Україні завдяки старанням учених Києво-Могилянської академії, котрі розглядали її як один із видів філософії (моральна...
-
Етика в житті сучасного суспільства - Етика в житті сучасного суспільства
Викладання етики - не читання моралі й не має на меті спонукати когось до добра та порядності. Хоча в коло його завдань безперечно входить формування...
-
Пафос і його відроджу вальна роль в художньому творі - Антична етика. Моральні норми
Пафос (гречок. рathos - почуття) - стиль поведінки, манера чи спосіб вираження почуттів, що характеризуються височиною, наснагою, підвищеною емоційною...
-
Аспекты понятия счастья - Основные теоретические проблемы этики
История понятия счастья, насчитывающая почти два тысячелетия, не была простой. На первых порах счастьем называли удачу, везение. Затем в течение долгого...
-
Этикет в коммуникативном аспекте - Культура речи и этикетные нормы поведения
Из того факта, что этикетная ситуация всегда коммуникативна, вытекает ее принципиальная диалогичность. Этикет - всегда диалог, даже в том случае, если...
-
Основные аспекты невербальной коммуникации Люди могут обмениваться разными типами информации на разных уровнях понимания. Известно, что общение не...
-
Висновок - Етичний аспект усного та писемного мовлення
Розмовна мова має свою естетичну атмосферу, яка обумовлена глибинними процесами, що з'єднують людини з суспільством та культурою. Історично склалися...
-
В последнее время философия все чаще обращается к проблемам повседневности. И это не случайно. Осмысление окружающей действительности выводит на первый...
-
Бароко, Класицизм - Естетичне містецтво скульптури. Моральні збитки від публічного ляпаса
Виникнення цього напряму пов'язано з XVI - XVII ст. Йому притаманне зовнішнє вираження людської пристрасті, що знайшло своє втілення у творчості Дж....
Ціннісний аспект наукового знання - Моральні колізії сучасності