Бароко, Класицизм - Естетичне містецтво скульптури. Моральні збитки від публічного ляпаса

Виникнення цього напряму пов'язано з XVI - XVII ст. Йому притаманне зовнішнє вираження людської пристрасті, що знайшло своє втілення у творчості Дж. Берніні (1598-1680) , зокрема в його відомих роботах - статуї "Давид" та фонтані "Чотирьох рік". Працюючи над статуями фонтана, що символізували собою чотири ріки світу: Ганг (Азія), Ніл (Африка), Дунай (Європа) та Ріо дела Плата (Південна Америка), скульптор, безперечно, відштовхувався від скульптурних фігур Мікеланджело, що прикрашали гробницю Медічі. Проте це ніяк не зменшує творчості Д. Берніні, який багато зробив для розвитку мистецтва скульптури.

Класицизм

Класицизм у мистецтві скульптури набуває поширення у XVII ст. Йому притаманні раціоналістичне начало, суворість і витриманість форм. Відомими представниками цього напряму були Ж. А.Гудон (1741 - 1828) - автор статуї Вольтера і Е. Фальконе (1716 - 1791), який створив пам'ятник Петру І, так званого "Мідного вершника". Однією з найяскравіших постатей скульптурного мистецтва XVIIІ ст. в Росії був М. Козловський (1753 - 1802) - автор відомих творів "Геркулес на коні", "Яків Долгорукий, який розриває царський наказ" і славнозвісної статуї, що прикрашає Великий каскад фонтанів у Петергофі - "Самсон, який роздирає пащу лева". Ці твори та роботи інших митців розвивали кращі традиції європейського класицизму.

Говорячи про скульптурне мистецтво ХІХ ст., не можна не згадати його цікаві вияви у російській та українській скульптурі того часу: пам'ятники Кутузову та Барклаю-де-Толлі, виконані скульптором Б. Орловським (1796 - 1837); пам'ятник Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос і архітектор О. Мельников); пам'ятник Володимиру Святославовичу (скульптори П. Клодт, О. Тон, В. Демут-Малиновський), пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві (скульптор М. Мікешин); пам'ятники І. Котляревському та М. Гоголю у Полтаві (скульптор Л. Козен).

Розвиток скульптурного мистецтва останньої третини ХІХ ст. був пов'язаний з іменем К. Менье (1831 - 1905), який створив багато цікавих робіт (найкращим вважається його твір "Антверпен") та О. Родена. Саме їм скульптура ХІХ ст. зобов'язана своїм розвитком та визнанням.

Роден розпочав принципово новий етап в історії скульптурного мистецтва, заперечуючи традиції академічної скульптури. Хронологічно його художні пошуки перетиналися з формуванням імпресіоністичного мистецтва, але фактично О. Родена можна вважати засновником експресіоністичної скульптури. З одного боку, це твердження пов'язане з особливостями світовідчуття і світосприйняття митця, його підвищеною зацікавленістю до аналізу "пограничний ситуацій", з іншого - зі специфікою його виражальних засобів: орієнтація на ескізність, динамічність форм, урахування освітлення ("Бронзовий вік", "Іоанн Хреститель").

В історії мистецтва ХХ ст. - період складний, суперечливий і водночас цікавий, пов'язаний з виникненням різних напрямків, які вийшли із стилю модерн. Усі ці моменти, безперечно, знаходять своє відображення у мистецтві скульптури, що постійно шукає нові форми, засоби та прийоми. Більш різноманітними стають матеріали: митці використовують не лише бронзу та мармур, а й майоліку, дерево, глину тощо. Початок ХХ ст. пов'язаний зі становленням творчості українського митця Івана Кавалерідзе (1887 - 1978), талант якого розкрився як у мистецтві скульптури - пам'ятники княгині Ользі, Г. Сковороді, Т. Шевченку, Артему; погруддя Б. Хмельницького, О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Мусорського. Особливе місце у розвитку скульптури ХХ ст. займає доробок О. Архипенка. Феномен цього митця традиційно пов'язують з розвоєм українського авангарду 20-х років, проте слід чітко пам'ятати, що творчість О. Архипенка ("Мати й дитина", "Карусель П'єро", "Статуетка" тощо) вийшла за межі суто національного, набувши рис загальнолюдського, що дає підстави стверджувати, що художня спадщина українського митця - це настільки явище національної культури, наскільки і світової.

У повоєнні роки в Україні відбувається процес розвитку монументальної скульптури. Важливою подією у житті Києва було спорудження багатофігурної композиції з бронзи - "Радянським громадянам і військовополоненим солдатам та офіцерам, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру".

Мистецтво скульптури дає можливість споглядати вираження у пластиці духовного життя епохи.

Похожие статьи




Бароко, Класицизм - Естетичне містецтво скульптури. Моральні збитки від публічного ляпаса

Предыдущая | Следующая