Ядерні відходи - отрутна спадщина для 12 тисяч майбутніх поколінь. - Ядерні відходи

Проблема Куди запроторювати ядерний "хвіст" атомної енергетики? В атомників є в ході слівце - "хвіст". Під ним мають на увазі те, що з'являється у виробничому процесі потім. Спочатку йдуть спорудження реакторних блоків і зірки героям-будівельникам, розрізування червоної стрічечки й важливих гостей, звуки оркестру й перша кіловат-година. А якийсь час через з'являється й "хвіст" - радіоактивні і ядерні відходи. Їхня маса починає повільно наростати, але вже в рутинній обстановці, без шуму й оплесків.

Сотні мільйонів тонн радіоактивних відходів, що утворяться в результаті діяльності атомних електростанцій (рідкі й тверді відходи й матеріали, що містять сліди урану) нагромадилися у світі за 50 років використання атомної енергії. При нинішньому рівні виробництва кількість відходів у найближчі кілька років може подвоїтися. При цьому жодна з 34 країн з атомною енергетикою не знає сьогодні рішення проблеми відходів. Справа в тому, що більша частина відходів зберігає свою радіоактивність до 240 000 років і повинна бути ізольована від біосфери на цей час. Сьогодні відходи втримуються в "тимчасових" сховищах, або забороняються неглибоко під землею. У багатьох місцях відходи безвідповідально скидаються на землю, в озера й океани. Що стосується глибокого підземного поховання - офіційно визнаного в цей час способу ізоляції відходів, то згодом зміни русла водних потоків, землетруси й інші геологічні фактори порушать ізоляцію поховання й приведуть до зараження води, грунту й повітря.

Поки людство не придумало нічого більше розумного, чим просте зберігання ядерного палива, що відробило (ОЯТ). Справа в тому, що коли АЕС із канальними реакторами тільки будувалися, планувалося, що використані паливні складання будуть вивозитися на переробку на спеціалізований завод. Такий завод передбачалося побудувати в закритому місті Красноярську-26. Почуваючи, що басейни витримки незабаром переповняться, а саме в басейни тимчасово містяться витягаються із РБМК використані касети, ЛАЭС зважилася на будівництво на своїй території сховища відпрацьованого ядерного палива (ХОЯТ). В 1983 році виросло величезний будинок, що вміщає цілих п'ять басейнів. Відпрацьоване ядерне складання являє собою високоактивну речовину, що несе смертельну небезпеку для всього живого. Навіть на відстані вона разить твердим рентгенівським випромінюванням. Але саме головне, у чому й полягає ахіллесова п'ята атомної енергетики, небезпечної вона буде залишатися ще протягом 100 тисяч років! Тобто весь цей період, із працею піддаючись уяві, ОЯТ потрібно буде зберігати так, щоб до нього не мала доступу ні те, що живаючи, але й нежива природа - ядерний бруд ні при яких умовах не повинна потрапити в навколишнє середовище. Сьогодні на Ленінградської атомної вужу й ХОЯТ заповнено під зав'язку. За 26 років експлуатації ядерний "хвіст" ЛАЭС склав 30 тисяч складань. З огляду на, що кожна важить ледве більше сотні кілограмів, загальна маса високотоксичних відходів досягає 3 тисяч тонн! І весь цей ядерний "арсенал" перебуває неподалік від першого блоку ЛАЭС, до того ж на самому березі Фінської затоки: 20 тисяч касет скопилося на Смоленської, приблизно стільки ж на Курської АЕС. Існуючі сьогодні технології переробки ОЯТ не вигідні з економічної точки зору й небезпечні з екологічної. Незважаючи на це атомники наполягають на необхідності будівництва об'єктів по переробці ОЯТ, у тому числі й у Росії. Існує план будівництва в Желєзногорську (Красноярську-26) другого російського заводу по регенерації ядерного палива, так званого РТ-2 (РТ-1 перебуває на території комбінату "Маяк" у Челябінській області й переробляє ядерне паливо з реакторів типу ВВЭР-400 і атомних підводних човнів). Передбачається, що РТ-2 буде приймати на зберігання й переробку ОЯТ у тому числі й з-за кордону, на засоби цих же країн планувалося здійснювати й фінансування проекту.

Багато ядерних держав намагаються сплавити низько - і високоактивні відходи в більше бідні країни, які вкрай мають потребу в іноземній валюті. Так, низко активні відходи звичайно продаються з Європи в Африку. Перекидання отрутних відходів у менш розвинені країни тим більше безвідповідальні, зважаючи на те, що в цих країнах немає підходящих умов для зберігання ОЯТ, не будуть дотримуватися необхідні заходи щодо забезпечення безпеки при зберіганні, не буде якісного контролю за ядерними відходами.

Ядерні відходи повинні втримуватися в місцях (країнах) їхнього виробництва в накопичувачах тривалого строку зберігання, - уважають фахівці, - вони повинні бути ізольовані від навколишнього середовища й контролюватися висококваліфікованим персоналом.

Похожие статьи




Ядерні відходи - отрутна спадщина для 12 тисяч майбутніх поколінь. - Ядерні відходи

Предыдущая | Следующая