Характеристика об'єкту екологічного моніторингу - Оцінка сучасного стану екосистеми та розрахунок його прогнозів за допомогою прикладних програм Microsoft Access та GIS

Із розвитком промисловості, міст і транспорту з'явилося нове джерело потрапляння речовини в атмосферу так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів таке саме, як сучасна вулканічна діяльність. Атмосферне забруднення потрапляння у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальну концентрацію речовин і негативно впливає на організми, погіршує їх життєві умови.

Атмосферне забруднення це несприятливі зміни стану атмосферного повітря, повністю або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери й умови існування живих організмів. Ступінь змін і масштаб наслідків залежить від:

    1) інтенсивності та характеру власне забруднення; 2) стійкості атмосферного повітря до антропогенного навантаження.

Забруднення атмосферного повітря полягає в змінах його складу і властивостей у результаті потрапляння або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. Забруднювальна речовина це речовина хімічного або біологічного походження, що є або потрапляє в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано негативно впливати на здоров'я людини та стан навколишнього середовища.

Нині спостерігається катастрофічне зменшення вмісту кисню в атмосфері. За останні 10 20 років його кількість зменшилася настільки, наскільки за попередні 10 тис. років. Серед основних причин цього явища вирізняють такі:

    - зменшення обсягів потрапляння кисню у зв'язку зі скороченням зеленого покриву планети; - зменшення фітопланктону Світового океану внаслідок його забруднення; - використання кисню транспортними засобами (наприклад, легковий автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну норму споживання кисню людиною); - споживання живими організмами (у середньому людина споживає 500 л кисню на добу); - використання промисловістю шляхом спалювання викопного палива.

Живі організми без шкоди для себе можуть витримувати наявність в атмосфері певної кількості забруднювальних речовин. Рівень вмісту, нижче якого негативні реакції не спостерігаються, називається пороговим. Рівень забруднення визначають такі три фактори:

    1) потрапляння забруднювачів у повітря; 2) обсяг простору, в якому вони розсіюються; 3) механізми вилучення забруднювачів з атмосфери.

Розрізняють поширеніші та небезпечні категорії забруднювачів:

    - завислі найдрібніші частинки та краплі, які є в повітрі у зваженому стані та спостерігаються у вигляді смогу або димки; - вуглеводні та інші леткі органічні сполуки до цієї групи належать бензин, розчинники та розчини органічних речовин, що потрапляють у повітря у вигляді парів; - чадний газ (дуже отруйний); - оксиди азоту газоподібні сполуки азоту та кисню; - оксиди сірки, в основному сірчаний газ (отруйний як для рослин, так і тварин); - свинець та інші важкі метали; - озон та інші фотохімічні окислювачі, тобто той озон, що потрапляє до приземних шарів атмосфери, де є надто токсичним; - кислоти, здебільшого, сірчана та азотна, вони найчастіше є у вигляді крапель рідини, що утворюють кислотні опади.

Ці та інші забруднювачі негативно впливають на здоров'я населення, а також на якість навколишнього середовища.

В Україні найбільша кількість викидів забруднювальних речовин в загального викиду), Маріуполь (8,6 %), Донецьк (5,0 %). Обсяги викидів на підприємствах Донецько-Придніпровського регіону становлять понад 83 % від загального обсягу по країні. Атмосферне повітря найбільше забруднюють викиди таких підприємств: паливно-енергетичного комплексу (35,1 %), обробної промисловості (36,1 %) та добувної (24 %). Загалом частка викидів підприємствами цих видів діяльності становить 95,2 % від загального обсягу в Україні. Також на підприємствах сільського господарства викиди збільшуються майже за всіма видами забруднень.

Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати як відносно стабільний. Вінниччина, в цілому, характеризується як порівняно благополучний регіон із значно меншим, ніж в промислових областях, рівнем забруднення атмосферного повітря.

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останній рік становила 142,94 тис. т, в порівнянні з попередніми роками збільшилась на 16,59 тис. т. Понад 50 % викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області це викиди автотранспорту, ще близько 35 % викиди Ладижинської ТЕС та понад 3 % магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 10 %. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90 %. Серед стаціонарних джерел близько 75 % викидів становлять викиди Ладижинської ТЕС та понад 5 % магістральних газопроводів.

Згідно з даними Вінницького обласного центру з гідрометеорології випадків високих і екстремально високих забруднень атмосфери в м. Вінниці протягом останнього року не спостерігалось, середньомісячні концентрації не перевищували граничнодопустимих. За даними обласної санітарно-епідеміологічної станції із загальної кількості відібраних проб 8,6 % з перевищенням ГДК. Найвищий відсоток проб з перевищенням ГДК зареєстровано в Вінницькому (21,7 %), Гайсинському (28,8 %), Могилів-Подільському (22 %), Теплицькому (17,7 %), Тульчинському (41,7 %), Тиврівському (25 %) районах [1-2].

Похожие статьи




Характеристика об'єкту екологічного моніторингу - Оцінка сучасного стану екосистеми та розрахунок його прогнозів за допомогою прикладних програм Microsoft Access та GIS

Предыдущая | Следующая