Вступ - Екологічне страхування

Перехід України на ринкові методи господарювання супроводжується кризою практично в усіх сферах суспільних відносин: політичній, економічній, соціальній, екологічній, що вимагає розробки нових організаційних і економічних механізмів їхнього регулювання.

Стратегія сталого соціально-економічного розвитку, перехід до якої не має для України альтернатив, може реалізовуватися тільки за умови використання принципу забезпечення екологічної безпеки всіх суб'єктів економічних відносин, що передбачає, в тому числі, забезпечення гарантій компенсації збитків, що виникають унаслідок порушення норм та правил раціонального природокористування та екологічної безпеки Сааджян І. А. Страхування в системі економічних механізмів забезпечення екологічної безпеки // Автореф. дис. к. ю.н. - Одеса, 2002 - ст. 2.

Економічна самостійність суб'єктів господарювання визначає потребу в регулюванні взаємовідносин між ними на базі адекватного відображення існуючих реалій їхнього впливу на навколишнє природне середовище. В той же час методологічна незавершеність і відсутність повноцінної нормативно-законодавчої бази знижує ефективність і обмежує сферу застосування того чи іншого інструмента в загальній системі економічних регуляторів екологічної безпеки. В такому контексті правомірна постановка задачі про удосконалювання і розвиток механізмів і інструментів, що забезпечують екологічну безпеку, в тому числі, розробки ринкових механізмів регулювання екологічного ризику і введення страхування екологічних ризиків у загальну систему таких механізмів.

На даний час можна констатувати зрушення в практичному рішенні проблеми екологічного страхування в Україні: розроблено проект Закону про екологічне страхування; уже діє цілий ряд законодавчих актів, що встановлюють відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, наприклад, що реалізують механізм обов'язкового страхування при транспортуванні небезпечних речовин і експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

В той же час багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми страхування екологічних ризиків у системі економічних регуляторів екологічної безпеки в сучасних умовах, наявність ряду дискусійних питань у цій області підтверджують актуальність теми даної роботи.

Метою роботи є аналіз екологічного страхування як юридично-економічного способу забезпечення екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних аварій та лих та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Відповідно до визначеної мети було сформульовано наступні завдання роботи:

    1. Визначити правову природу та зміст екологічного страхування; 2. Охарактеризувати чинну систему нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання відповідних відносин; 3. Дослідити договір екологічного страхування, як єдиний юридичний факт з якого випливають страхові правовідносини; 4. Проаналізувати систему обов'язкового та добровільного екологічного страхування в Україні; 5. Визначити основні проблеми ринку екологічного страхування в Україні та тенденції розвитку зазначеного ринку.

Об'єктом даного дослідження є організаційні й економічні відносини в сфері забезпечення екологічної безпеки, що визначають формування екологічних ризиків, побудову і функціонування механізмів їхнього зниження і компенсації відповідних збитків. Предметом дослідження є організаційно-економічні моделі і методичні елементи страхування екологічних ризиків.

Похожие статьи




Вступ - Екологічне страхування

Предыдущая | Следующая