Стан водних ресурсів - Екологічний стан Закарпатської області

Закарпатська область - один із найбільш забезпечених водними ресурсами регіонів України. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю - річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.

Водний режим річок є дуже змінним. Він залежить від погодно-кліматичних умов і тісно пов'язаний зі станом лісів Українських Карпат.

Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн. м3 на рік і 5830 млн. м3 75% забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн. м3 за рік.

Прогнозні ресурси питних підземних вод в області за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції становлять 1,1093 млн. м3/добу. В цілому цих ресурсів достатньо для задоволення потреб населення в питній воді, але вони розповсюджені дуже нерівномірно.

В рівнинній частині області ресурси підземних вод значно перевищують обсяги їх можливого використання. В гірській частині Закарпаття, особливо на територіях з водонепроникними флішовими породами, ресурси питних підземних вод незначні, до 50 - 100 м3/добу. У зв'язку з цим перспективним для централізованого забезпечення населення якісною водою є гірські потічки на залісених ділянках за межами населених пунктів.

Централізованими водозаборами питних підземних вод забезпечені практично 25 міст і селищ міського типу області. В сільських населених пунктах централізоване водопостачання практично відсутнє. Їх водозабезпечення здійснюється переважно за рахунок побутових колодязів. Окрім того, при локальному водозабезпеченні окремих адміністративних, соціальних, промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів використовуються поодинокі свердловини. Всього в області в різні роки пробурено біля 1300 експлуатаційних на питну воду свердловин.

У 2014 році основними водокористувачами області (415 суб'єктів) забрано із природних водних об'єктів 38,24 млн. м3 води (на 0,21 % менше, ніж за попередній рік) та скинуто всього 32,67 млн. м3 зворотних вод (на 4,165 % менше, ніж у 2013 р.). У 2014 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 29,94 млн. м3.

Споживання свіжої води у 2014 році порівняно з 2013 р. зменшилось на 0,2%. Найбільше використано води на побутово-питні потреби - 13,94 млн. м3. На сільськогосподарські потреби використано 1,548 млн. м3, виробничі потреби - 4,043 млн. м3. Найбільше свіжої води споживається в м. Ужгород - 7,508 млн. м3, м. Мукачево - 3,797 млн. м3, Мукачівському районі - 6,138 млн. м3 та Іршавському районі - 3,407 млн. м3.

Найбільшими споживачами води є підприємства житлово-комунального господарства області (65 % від загального використання води по області) та сільського господарства (30 % від загального водоспоживання). Втрати води при транспортуванні у 2014 р. становили 8,214 млн. м3 (на 1,3 % менше, ніж у попередньому році). Найбільші показники втрат води при транспортуванні у ММКП "Мукачівводоканал", ТОВ "Водоканал Карпатвіз" та Виноградівського ВУЖКГ. Великий обсяг втрат води обумовлений застарілими мережами водопостачання, які потребують невідкладного ремонту та переоснащення.

У галузі сільського господарства області водні ресурси використовуються у двох основних напрямках: сільськогосподарське водопостачання та рибне господарство.

Таблиця 2. Водоспоживання у сільському господарстві, млн. м3

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Забір води всього

11,77

11,83

11,96

В т. ч.

- підземних вод

2,505

1,935

1,621

- поверхневих вод

9,26

9,89

10,34

Використання води всього

11,77

11,83

11,96

В т. ч.:

- господарсько-питні потреби

0,013

0,019

0,005

- виробничі потреби

0,099

0,081

0,068

- зрошення

0,085

0,074

0,057

- сільськогосподарське водопостачання

2,394

1,836

1,548

- рибне господарство

9,17

9,82

10,29

Технічний стан систем сільськогосподарського водопостачання в цілому перебуває на незадовільному рівні. Значна кількість існуючих водопроводів побудована без проектів або з великими відхиленнями від них. Велика частина мереж за своїм технічним станом вимагає заміни, потребують модернізації споруди. З погляду санітарно-гігієнічної надійності більшість сільських водопроводів не відповідають нормативним вимогам.

Основні забруднювачі водних об'єктів

Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об'єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2014 році було скинуто в поверхневі водойми 2,34 млн. м3 забруднених стічних вод або 97 % від загального скиду забруднених стоків по області. Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2014 р. в частині скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 21 виробничого управління житлово-комунального господарства області, які здійснюють відведення зворотних вод у поверхневі водойми, 18 включено до переліку основних забруднювачів. Нормативну очистку стічних вод забезпечують КОС міст Свалява, Іршава та с. Розівка Ужгородського району. Із 21 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод.

Операція "Краб"

На Заході України за фінансової допомоги Євросоюзу провели операцію "Краб", щоб не дати сміттю по ріці потрапити до Євросоюзу. У руслі річки Латориця недалеко від міста Чоп за 5 км від кордону між Словаччиною і Україною змонтували конструкцію, яка затримувала сміття.

За допомогою спеціального крана затримане сміття видаляли з русла і вивозили на звалище. У результаті було встановлено, що за 5 днів води річки несуть до кордону з ЄС стільки сміття, що його можна вмістити в кузови 10 вантажівок.

Операцію "Краб" провели за фінансової допомоги міжнародного проекту Євросоюзу "Управління відходами" в рамках екологічної акції "Навколишнє середовище без сміття". Сусідні країни навіть вимагають від України платити штрафи за засмічення. І Україна винна вже кілька десятків тисяч євро.

Похожие статьи




Стан водних ресурсів - Екологічний стан Закарпатської області

Предыдущая | Следующая