Самоочищення водойм. - Водні ресурси

Кожна водойма - це складна система, де живуть бактерії, вищі водяні рослини, різні безхребетні тварини. Сукупна їхня діяльність забезпечує самоочищення водойм. Одне із природоохоронних завдань підтримати здатність самоочищення водойм від домішок.

Фактори самоочищення водойм можна умовно розділити на три групи: фізичні, хімічні й біологічні.

Серед фізичних факторів першорядне значення має розведення, розчинення й перемішування вступників забруднень. Гарне перемішування й зниження концентрацій зважених часток забезпечується швидким плином рік. Сприяє самоочищенню водойм осідання на дно нерозчинних опадів, а також відстоювання забруднених вод. У зонах з помірним кліматом ріка самоочищається через 200-300 км від місця забруднення, а на Крайній Півночі - через 2 тис. км.

Знезаражування води відбувається під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця. Ефект знезаражування досягається прямим згубним впливом ультрафіолетових променів на білкові колоїди й ферменти протоплазми мікробних кліток, а також спорові організми й віруси.

З хімічних факторів самоочищення водойм слід зазначити окислювання органічних і неорганічних речовин. Часто дають оцінку самоочищення водойми стосовно легко органічної речовини, що окисляється, або по загальному змісті органічних речовин.

Санітарний режим водойми характеризується насамперед кількістю розчиненого в ньому кисню. Його повинне бити не менш 4 мг на 1 л води в будь-який період року для водойм для водойм першого й другого видів. До першого виду відносять водойми, використовувані для питного водопостачання підприємств, до другого - використовувані для купання, спортивних заходів, а також перебувають у чорті населених пунктів.

До біологічних факторів самоочищення водойми ставляться водорості, цвілеві й дріжджові грибки. Однак фітопланктон не завжди позитивно впливає на процеси самоочищення: в окремих випадках масове розвиток синьо-зелених водоростей у штучних водоймах можна розглядати як процес самозабруднення.

Самоочищенню водойм від бактерій і вірусів можуть сприяти й представники тваринного миру. Так, устриця й деякі інші амеби адсорбують кишкові й інші віруси. Кожний молюск відфільтровують у добу більше 30 л води.

Чистота водойм немислима без охорони їхньої рослинності. Тільки на основі глибокого знання екології кожної водойми, ефективного контролю за розвитком населяючих його різних живих організмів можна досягти позитивних результатів, забезпечити прозорість і високу біологічну продуктивність рік, озер і водоймищ.

Несприятливо на процеси самоочищення водойм впливають і інші фактори. Хімічне забруднення водойм промисловими стоками, біогенними елементами (азотом, фосфором і ін.) гальмує природні окисні процеси, убиває мікроорганізми. Те ж ставиться й до спуску термальних стічних вод тепловими електростанціями.

Багатостадійний процес, що іноді розтягується на тривалий час - самоочищення від нафти. У природних умовах комплекс фізичних процесів самоочищення води від нафти складається з ряду тридцятилітніх: випару; осідання грудочок, особливо перевантажених наносами й пилом; злипання грудочок, зважених у товщі води; спливання грудочок, що утворять плівку із включеннями води й повітря; зниження концентрацій зваженої й розчиненої нафти внаслідок осідання, спливання й змішування із чистою водою. Інтенсивність цих процесів залежить від властивостей конкретного виду нафти (щільність, в'язкість, коефіцієнт теплового розширення), наявності у воді колоїдів, зважених і ваблених часток планктонів і т. д., температура повітря й від сонячного висвітлення.

Похожие статьи




Самоочищення водойм. - Водні ресурси

Предыдущая | Следующая