НАГРОМАДЖЕННЯ РИБАМИ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН - Вплив радіонуклідів на риб

Нагромадження радіоактивних речовин органами й тканинами риб, а також розподіл і виділення їх залежить від цілого ряду умов, основними з яких є: хімічна природа радіоізотопів і періоди їхнього напіврозпаду, концентрація радіоізотопів у воді, вид, вік і фізіологічний стан риб і екологічні умови. Досвіди на рибах ставилися з радіоізотопами стронцію, цезію, іттрію, церію, фосфору, кальцію, урану, йоду, кобальту, полонію. Різні радіоізотопи, потрапляючи в організм риб, розподіляються по органах і тканинам нерівномірно. Концентрація в тканинах визначається в першу чергу їхніми хімічними властивостями. Зустрічаючись із різними хімічними сполуками, що входять до складу тканин риб або продуктами, що є, обміну речовин, радіоізотопи вступають із ними в обмінні реакції. Так, радіостронцій дуже близький у хімічному відношенні до кальцію й, потрапляючи у тваринний організм, відкладається в кальційвмісних тканинах, головним чином у костях. Підвищення змісту нерадіоактивного кальцію в навколишній воді веде до зниження кумуляції радіостронцію рибами. Хід спрямованості обмінних реакцій в організмі риб визначаються співвідношенням між процесами нагромадження й виведення радіоізотопів організмом.

Кумуляція радіоізотопів органами й тканинами риб залежить, насамперед, від концентрації цих радіоізотопів у воді й часі перебування в ній риб. Чим вище ступінь радіоактивності води, тим більше ступінь забруднення риб.

Питома радіоактивність

Води, кюрі/л

Питома радіоактивність

Риби, кюрі/л

Кратність нагромадження

3,3Ч10-5

3,9Ч10-5

118

1,55Ч10-6

2,5Ч10-6

161

4,1Ч10-6

1,2Ч10-6

283

У воді з високою концентрацією радіоізотопів кумуляція останніх відбувається в одних тканинах, а при низьких - в інші.

При однократному забрудненні риб навіть більшими кількостями радіоізотопів нагромадження їхньому організмі буває незначним. При тривалому ж забрудненні низькими концентраціями радіоізотопи можуть накопичуватися в організмі в більших кількостях.

Найбільш інтенсивна кумуляція радіоактивних речовин відбувається в першу добу. При рівності процесів надходження й виведення радіоактивних елементів через 2 - 3 місяці наступає граничне нагромадження радіоізотопів органами й тканинами. При досягненні межі нагромадження радіоактивних речовин організмом подальша кумуляція припиняється.

Молоді й швидкоростучі риби кумулюют радіоізотопи швидше й у відносно більших кількостях, чим риби середнього й старого віку.

У донних риб нагромадження радіоізотопів іде швидше, ніж у пелагічних. Таким чином, екологічні умови й фізіологічний стан риб відіграють значну роль у забрудненні їхніми радіоактивними речовинами. (Г. В.Федорова, Про радіоактивне забруднення риб, РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО, Номер 3, 1962р.)

Вивчення нагромадження цезію-137 водними організмами в природних умовах пов'язане з кількісною оцінкою й прогнозуванням переходу штучних радіонуклідів із зовнішнього середовища в живі організми. У цей час найцікавіші дослідження в природних умовах, тому що вони дозволяють одержати реальні кількісні показники міграційного переносу радіонуклідів у ті або інші елементи ікосистеми.

У роботі були використані деякі види морських і напівпрохідних риб. Для аналізу відбирали цілих риб, і тільки у великих риб досліджували центральну частину тушки. Результати визначень наведені в таблиці.

Нагромадження цезію-137 і калію в рибах Каспійського моря

Вид риб

Тип харчування

Зміст ка-

Лия, г/кг сы-

Рій маси

Зміст цезію-137, пКи

Спостережуване

Відношення

(АЛЕ)

На кг

Сирий мас-

Сы риби

На г калію

У воді

У рибі

Вобла

Бентофаг

2,15

211,41

6,7

9,8

1,5

Кутум

3,42

203,46

6,7

5,8

0,9

Сазан

2,65

261,00

6,7

9,8

1,5

Севрюга

Змішаний

1,50

497,68

6,7

32,6

4,7

Осетер

2,00

597,81

6,7

29,5

4,2

Кілька ан-

Чоусовидная

Плангтофаг

3,00

647,81

6,7

21,3

3,2

Каспійський

Пузанок

3,00

694,32

6,7

23,0

3,4

Оселедець біль-

Шеглазая

Ихтиофаг

3,12

12825,45

6,7

41,1

6,1

Оселедець-Чер-

Носпинка

2,82

15623,30

6,7

55,4

8,2

Судак

2,43

636,56

13,5

26,0

1,9

Жерех

2,82

705,15

13,5

24,8

1,8

Як видно з таблиці, концентрації цезію-137 в організмі різних видів риб перебували в діапазоні від 20 до 156 пки/кг. Найбільше нагромадження виявлене в морських і напівпрохідних риб із сімейства сельдевих, а найменше - у риб сімейства коропових; осетрові займали проміжне положення. За значеннями АЛЕ видно, що майже для всіх досліджених видів риб дискримінація калію стосовно цезію-137 була значною. Величини АЛЕ корелюють із типом харчування риб - максимальне в іхтіофагів, середнє - у планктофагів, мінімальне - у бентофагів.

На основі розгляду величин АЛЕ можна констатувати, що в рамках як морський, так і в прісноводної екосистем відбувається дискримінація в парі цезій-137/калій при переході цих елементів з водного середовища в організм риб. Міграційний перенос цезію-137 з морського середовища в організм риб залежить від типу харчування, у зв'язку із чим можна використовувати відношення цезій-137/калій для з'ясування трофічних зв'язків гідробіонтів. (А. П.Панарин і ін. Про дискримінацію в парі цезій-137 - калій при переході з морського середовища в організм риб, ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ХІМІЧНОГО Й РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, 1983р.)

Численними дослідженнями в природі встановлено, що рівні нагромадження рибами радіонуклідів перебувають у зворотній залежності від мінералізації водойм і змісту у воді їхніх хімічних аналогів. (Н. И.Бешкетників і ін. Нагромадження й виведення штучних радіонуклідів організмами прісноводних риб, ЕКОЛОГІЯ, Номер 4, 1983 р.)

Істотно впливають на нагромадження радіонуклідів у тілі риб сезонна зміна року й температура води: чим вище температура, тим активніше відкладаються радіонукліди. При одночасному забрудненні радіонуклідом води й корми нагромадження в тканинах риби звичайно вище, ніж у випадку його надходження тільки з кормом.

Нагромадження радіонуклідів у тканинах багато в чому залежить від фізіологічної активності риби: чим активніше її спосіб життя й чим вона молодше, тим, як правило, більше відкладається в її тканинах радіонуклідів. Інтенсивність нагромадження

Радіонуклідів у риб піддається так само видовим коливанням. (Л. А.Перцов, БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ МОРЯ, 1978р.)

Похожие статьи




НАГРОМАДЖЕННЯ РИБАМИ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН - Вплив радіонуклідів на риб

Предыдущая | Следующая