Надра - Екологічний стан Закарпатської області

Мінерально-сировинний потенціал

В області розвідано 217 родовищ, в яких 30 різноманітних корисних копалин, зокрема: 2 - дорогоцінних металів (золото, срібло), 3 - кольорових металів (свинець, цинк), 4 - ртуті, по 4 - газу та вугілля, по 1 - гірничорудної сировини (глина бентонітова, каоліти) та гірничо-хімічної сировини (сіль кухонна), 3 - цеоліту, а також значну кількість родовищ різноманітних будівельних матеріалів (андезиту, андезито-базальту, мармуру, перліту, глини тугоплавкої, сировини цегельно-черепичної тощо).

У Закарпатті - понад 360 джерел різних за хімічним складом і цілющими властивостями мінеральних вод, чимало перспективних для використання джерел термальних вод із різним ступенем мінералізації, аж до розсолів. З останніх можна (і доцільно б) добувати окремі корисні елементи або сукупність наявних в них солей, наприклад для бальнеологічних цілей. За даними Державного балансу запасів, тільки в Закарпатті сконцентровані затверджені запаси таких копалин стратегічного значення, як золото, срібло, цинк, свинець і германій. Закарпаття має єдині в Україні родовища цеолітів, а їх запаси є одними з найбільших у світі. Тільки в нашому краї наявна цінна руда бариту, який Україна нині купує за кордоном; ще Закарпаття стовідсотково в Україні володіє колосальним сировинним потенціалом для оздоблення і будівництва (мармури, мармуризовані вапняки, декоративні туфи, андезити і андезито-базальти, вапняки тощо). Закарпаття не випадково називають Срібною Землею.

Дорогоцінні, кольорові і рідкісні метали

Золото і срібло геологи відкрили у Мужіївському золотополіметалічному родовищі (Берегівський р-н) і в золоторудному родовищі "Сауляк" (Рахівський р-н). Запаси першого затверджені у 1990 р. і розроблялися з 1999 р. у Мужіївському руднику потужністю 60 тис. тонн руди на рік, яка перероблялася тут же на збагачувальній фабриці. Це єдине в Україні золотодобувне підприємство. За час роботи у державну скарбницю надійшло понад 736 кг мужіївського золота. Із грудня 2006 р. підприємство припинило виробничу діяльність. Недоліком розробки Мужіївського родовища є те, що на об'єкті накопичувалося хвостосховище використаної руди, у якій залишається 20-25% золота і багато інших цінних металів. Поліметалічна руда в родовищі містить свинець, золото, індій, телур, галій, германій, сурму, кобальт, барій, ртуть, селен, питома вага яких становить 32%. Золото в цій руді має в середньому вміст 5-6 грамів на тонну. Технологія, яка використовувася, не давала змоги добути з руди всі цінні елементи. Рідкісні метали, а саме ртуть і алуніт (з якого отримують глинозем і металічний алюміній), відкрито в 4-х родовищах кіноварі по ртуті (поблизу с Дубриничі і с. Тур'я Бистра Перечинського р-ну, с. Вишково Хустського р-ну) і в 2 родовищах алунітової руди (Берегівському і Біганському). Всі ці родовища не експлуатуються.

Гірничо-хімічні корисні копалини представлені в області Солотвинським родовищем кам'яної солі; двома родовищами сировини для вапнування кислих грунтів (Новоселицьким родовищем мергелю і Свалявським родовищем вапняку); родовищем бариту; шістьма родовищами білих і забарвлених глин (експлуатуються тільки два з них, а саме: Оноцьке родовище білих глин (Виноградівський р-н), в якому добувається сировина для виготовлення кахельних камінів та Малоком'ятське родовище забарвлених глин, де виготовляється мінеральна фарба і кахель).## раздел ## Як і в попередні роки, карcтоутворення на вивченій території продовжується в межах Солотвинського шахтного поля (Тячівський район). Станом на вересень 2014 р. загальний об'єм провалів та карстоутворень на Солотвинському родовищі складав 5181800 м3, на жовтень 2014 року складав 5182000 м3. Збільшення провалів та карстоутворень - 200 м3 .

Причини зсувів: Солотвино - карпатський населений пункт, а наші гори - молоді, до цього часу в них проходять природні "будівничі" процеси. Отож тут щодня відбуваються землетруси силою 1-2 бала за Фарингейтом. Місцеві люди до цього звикли настільки, що таких порухів земної поверхні не відчувають.

Отже, коливання грунту - перша з причин зсувів та проваль. Але не єдина. Інша причина пов'язана з розвитком тут промислового виробництва. У дев'ятнадцятому та у першій половині двадцятого століття сіль у копальнях видобувалася так званим крапельним способом. Тобто шахтарі начеб "занурювалися" у пласт, не знищуючи його оболонки. Тому вода не потрапляла у штольні і не розчиняла породу. За радянських часів донецькі фахівці впровадили у Солотвині шахтовий спосіб отримання продукції з-під землі, котрий, до речі, застосовується на вугільних і солевидобувних шахтах Донбасу. Там порода спеціальним довгим буром вибирається відразу вся, оскільки тамтешні місця - маловодні, до того ж на кам'яне вугілля вода аж ніяк не впливає, не вимиває й соляні поклади. У Солотвині ж - бурхливі підземні потоки, "гуляє" старе річище Тиси. Тому зруйновані шахтовим способом соляні залишки - вимиваються водою, внаслідок чого утворюються пустоти. Це і є причиною утворення карстових проваль.

Похожие статьи




Надра - Екологічний стан Закарпатської області

Предыдущая | Следующая