Формування міського середовища Львова у 60-80-х рр. ХХ ст.: озеленення території міста
Зелені насадження - незмінний атрибут сучасного міста. Починаючи із 1960-х рр. радянська влада доклала чимало зусиль для озеленення міського середовища. Причин декілька. По-перше, у тіні дерев можна уникнути прямої сонячної радіації; середньорічна концентрація пороху в повітрі під деревами менша на 42,2 %, а взимку і восени - на 37,5 % [1, с. 4]. По-друге, зелені насадження - незамінний регулятор хімічного складу повітря, що особливо важливо для міського середовища, в якому кількість вуглекислого газу більша, ніж за містом. Дерева і кущі мають бактерицидні властивості, що проявляються у виділенні ними речовин, що вбивають або пригнічують розвиток шкідливих найпростіших організмів. Триметрова захисна зелена смуга з дорослих дерев зменшує шум на 25 % [1, с. 4].
По-третє, зелені насадження важливі у психологічному відношенні: рослинність в місті пом'якшує дратівливу яскравість сонячного освітлення. Зелені промені, що відбиваються листям і хвоєю, заспокійливо впливають на психіку, підвищують життєвий тонус. По-четверте, незаперечне значення озеленення в естетичному збагаченні людини. По-п'яте, не менш важливий соціальний аспект: у будні в міських парках радянського Львова у 60-80-х рр. ХХ ст. відпочивало бл. 5 % населення, серед яких третина - пенсіонери, решта - діти і їх батьки. У вихідні дні кількість відпочиваючих у парках зростала, передусім за рахунок робітників, які перебували на відкритому повітрі не менше 2,5-3 год. [1, с. 4].
Зважаючи на ці чинники, починаючи із 1960-х рр. радянська влада почала відводити особливе місце в формуванні архітектурного обличчя населених пунктів озелененню. В оранжереях ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва Львова тільки у 1968 р. було вирощено 215 тис. горщикових квітів та 350 тис. квітів на зріз [2, с. 2]. Проте, як відзначали чиновники, у містах Львівщини "непочатий край роботи по перетворенню їх у населені пункти високої культури" [3, с. 2].
Формування міського середовища радянського Львова - одна з малодосліджених сторінок української історіографії. Проблеми озеленення території міста у 1960-1980-х рр. розглядалося дослідниками поверхнево, здебільшого в контексті значно ширших тем. Джерельну основу розвідки становлять матеріали періодичної преси, спогади сучасників, архівні документи Державного архіву Львівської області.
Грунтово-кліматичні умови Львова і околиць міста надзвичайно сприятливі для розвитку зелених насаджень. Проте відомі старі парки - Високий Замок, Стрийський, Залізні Води внаслідок перевантаження відвідувачами та природного відмирання дерев ще у другій половині 1960-х рр. почала руйнуватись. Організована на площі 20 тис. га ще у повоєнні роки зелена зона міста вже давно не відповідала рекреаційним вимогам населення міста [4, с. 3]. зелена оптимізація урбанізований львів
У 1971 р. Рада Міністрів УРСР затвердила десятирічний план розвитку зелених зон міст і робітничих селищ республіки. У ньому визначено конкретний обсяг робіт, а також головні напрями розвитку зеленої зони Львова як архітектурно - природного комплексу, в якому внутріміські насадження органічно повинні були б з' єднатися з заміською лісопарковою смугою. План передбачав розвиток міста на тлі природного оточення, основу якого повинні були б становити парки, сквери, сади, лісопарки, озеленені території промислових підприємств, житлових районів, вулиць. Успішне здійснення цього завдання вимагало об' єднання зусиль багатьох зацікавлених організацій [3, с. 2]. Натомість наприкінці 1960-х - на початку 1970-х рр. "нічийними" ділянками стали значні площі зелених насаджень створених у 50-60 рр. ХХ ст. зелених зон - Голоско, Майорівка, Полтвинська, Збоїща. Замість поступового перетворення їх у лісопарки чи мікрорайонні парки, тут самовільно створювалися городи, будувалися всілякі споруди, які спотворили природний ландшафт [3, с. 2].
Неодноразово в районах області відбувалися сесії районних рад, на яких затверджувалися п'ятирічні плани благоустрою населених пунктів. Питання благоустрою й озеленення були відображені у перспективних планах соціально-економічного розвитку Ленінського, Червоноармійського, Залізничного, Шевченківського районів м. Львова. Розгорталися змагання за кращу забудову колгоспних і радгоспних сіл [3, с. 2].
Проте, здебільшого, "бажане видавалося за дійсне". Газета "Вільна Україна" із захопленням відзначала, що "сьогодні [1976 р. - Ю. Я.] Львів є одним з найзеленіших міст країни: лише насаджень загального користування на одного мешканця тут припадає більше як шістнадцять квадратних метрів" [7, с. 4]. Однак, знову ж таки, у цей період ніхто з чиновників й екологів точно не знав загальної площі зелених насаджень міста. "Безгосподарними" були десятки гектарів внутріквартальних зелених насаджень, вуличних посадок. Догляд за якими вівся лише в дні весняних чи осінніх суботників або й зовсім не вівся. Комунальні органи вважали їх "чужими", точніше приналежними житлово-експлуатаційним конторам (ЖЕК), а ті в свою чергу - громадськими. Це приводило до того, що у нових мікрорайонах замість внутріквартальних скверів вся вільна територія використовувалася під грядки. Таке становище склалося, зокрема, у нових житлових масивах Львова - на вул. Тернопільській, Заводській, пр. Ленінського комсомолу [5, арк. 17].
До цього додамо, що виробництвом декоративного садового матеріалу займалися лісгоспзаги. Однак асортимент їх "продукції" залишався вузьким та й якість "залишала" бажати кращого. Тому комунальники використовували матеріал з-під лісового пологу, який, потрапивши в інші екологічні умови, погано розвивався й, здебільшого, відмирав [3, с. 2].
Власне архітекторам і будівельникам не вдалося забезпечити загальну планувальну і просторову єдність будинків і зелених насаджень. Площа зелених насаджень в мікрорайонах мала займати понад 60 % території (на одного мешканця мало б припадати 25 кв. м. при п'ятиповерховій забудові). На жаль, цих встановлених Держбудом СРСР норм місцева влада не дотримувалася [6, арк. 21].
Стрімкі темпи зростання міста, а також небажані якісні й кількісні зміни урбанізованого ландшафту поставили на порядок денний важливі завдання його "зеленої оптимізації". Чиновники усвідомлювали необхідність створення перспективного плану озеленення, який би передбачив збільшення площі зелених насаджень загального користування до 25-30 кв. м. на одну людину та розширення зеленої зони міста до 80 тисяч гектарів.
Це завдання розв'язував Львівський філіал "Діпромісту" разом із Державним інститутом проектування міст України [4, с. 3]. Відповідно до плану, передбачалося провести зонування території, виділити промислові і транспортних вузли, житлові райони, зелені масиви [7, с. 4]. Перспективним планом розвитку зеленої зони Львова також було передбачено досягти відносної рівноваги між штучними і природними елементами міського ландшафту, що дозволило б значно підвищити архітектурно - планувальну, санітарно-гігієнічну й естетичну цінність зелених насаджень міста і заміських територій [1, с. 4].
Не відповідала вимогам часу периметральна забудова кварталів, від якої ніяк не могли відмовитися львівські архітектори. "В пошуках нової архітектури житлових утворень виникли прийоми вільного розміщення будинків на території мікрорайону, характерні для сучасної забудови Москви, Києва, Вільнюса" - відзначали місцеві журналісти [7, с. 4]. Ідея вільного планування включила задоволення вимог просторової орієнтації і використання природного ландшафту. Необхідно щоб озеленення, як і будівництво, проводилося на плановій основі з урахуванням умов ландшафту, функціонального використання території, створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов [3, с. 2]. "Тисячі людино - годин витрачаються на озеленення внутріквартальних територій, вулиць, пустирів. Незважаючи на це, ми не можемо сказати, що рівень озеленення відповідає вимогам часу", - констатували сучасники [3, с. 2].
Недоліком в організації "зеленого будівництва" була нерівномірність в розміщенні насаджень на території міста, що знижує їх санітарно-гігієнічне значення. Якщо загалом на одного мешканця припадало 30 кв. м. насаджень усіх типів - загального, обмеженого і спеціального призначення, то в окремих районах їх втричі менше. Тому в старій забудові необхідно було б збільшувати кількість насаджень шляхом реконструкції, знесення старих будівель, закриття для транспорту окремих вулиць, використання вертикального озеленення. В нових мікрорайонах Львова площа зелених насаджень на одного жителя згідно нормативів повинна була б бути не меншою як 25 кв. м., а цього можна досягти за рахунок будівництва парків і скверів - у мікрорайонах [1, с. 4].
Власне найбільший кліматоутворюючий ефект повинні були б давати великі зелені масиви, які займали у Львові тільки 55 % усіх міських насаджень. Решта площі припадало на невеличкі насадження. Особливо мало великих масивів було у центральних кварталах міста та нових мікрорайонах [1, с. 4]. У Львові площа зелених насаджень зеленого користування становила понад 1000 га. До неї входили і старовинні парки - Івана Франка, Високий Замок, Стрийський, Личаківський і молоді масиви, Шевченківський гай, Кульпарківська і Бойківська зелені зони [8, арк. 19].
Проте, як відзначали фахівці, небезпечною була тенденція до повсюдного створення відкритих ландшафтів, в яких "на газоні створюються невеличкі групи чужоземних дерев і чагарників". "Якщо це виправдано в партерній частині в скверах, то для великих паркових масивів така практика не підходить, - констатували науковці. - Адже таким чином губилася передусім мікрокліматична служба дерев, які повинні створювати затишок, ховати людину від спеки і дощу" [8, арк. 19].
Загалом, наприкінці 1970-х рр. площа "зеленого вбрання" міста займала 1150 га, що становило 46 кв. м. на людину. Але якщо з цієї площі вилучити 279 га озеленених ділянок території, які за рівнем благоустрою і пригніченим станом не можуть виконувати функцій зелених насаджень загального користування, а також врахувати 60 % скверів, що не відповідали нормативним вимогам за мінімальною площею, то на одну людину припадало бл. 12 кв. м. Для порівняння: у Тернополі на одного мешканця припадало 31 кв. м. зелені [4, с. 3].
Науковці відзначали, що чимало проблем породжували самі будівельники. "Кволість дерев і кущів у нових мікрорайонах є значною мірою результатом незадовільної підготовки території будівельними організаціями, - писали львівські журналісти. - Дуже часто під десяти сантиметровим шаром рослинного грунту заховані браковані залізобетонні плити, цегли і будівельне сміття. На такій основі важко сплекати газон, не кажучи вже про кущі й дерева. До того ж так-сяк озеленені території новобудов тут же спотворюються технікою управління механізації" [4, с. 3].
На початку 1980-х рр. насаджень загального користування - парків, скверів і бульварів у Львові було надзвичайно мало: до 7 кв. м. на одного мешканця, що в два з лишнім рази менше, ніж передбачалося нормами. Часто чиновники називали вдвічі більші цифри до яких зараховували т. зв. "зелені зони", посаджені в 1950-1960 роках. "Так колись воно і планувалось: Голосківська, Майорівська, Полтвинська, Збоївська та інші зелені зони мали стати парками. Однак на місці колишніх насаджень через потурання рай комунгоспів з'явилися городи окремих мешканців міста. До речі, такі ж городи, як гриби після дощу, виростали поблизу будинків у нових мікрорайонах", - із сумом відзначали сучасники [1, с. 4].
Знищення в процесі будівництва родючого шару грунту завдавало економічні збитки. У багатьох містах був досвід зняття й збереження родючої землі для потреб благоустрою. "А які можна створити мальовничі декоративні водоймища, використавши джерельце, яке ми засипаємо з допомогою бульдозера, а потім покриваємо асфальтом чи бетоном, - читаємо у тогочасній пресі. - Не завжди будівельники дорожать вже дорослими деревами, калічать їх або ж зовсім вирубують [1, с. 4]. Водночас у місті було чимало прикладів вдалого ландшафтно-архітектурного вирішення мікрорайонної забудови. Житлове угруповання довкола озер поблизу Алтайської вулиці - одна з них [10, арк. 32].
Архітектори і комунальники не турбувалися про перетворення приміських лісових масивів у парки. Водночас Південно-Східний житловий мікрорайон, що інтенсивно розбудовувався у цей період, "наступав на ліс". "Колись багата рослинність Винниківського лісу має дуже непривабливий вигляд: витоптано підлісок і трав'яне покриття, захаращеність, ушкоджені частини лісовими пожежами дерева, - читаємо у пресі. - А вихід з цього становища є: треба прокладати пішохідні доріжки, створювати майданчики для відпочинку, організовувати догляд за лісом, тобто перетворювати його на парк. Так роблять у Москві, Ленінграді, Свердловську, Києві (Голосіївський ліс)" [1, с. 4].
Окрема увагу у цей період місцева влада повинна була б приділяти паркам - Стрийському, Високому Замку, Івана Франка та інші. У Стрийському парку, необхідно було б широко використати метод реставрації, що передбачав відтворення окремих елементів пейзажу, властивих певним періодам розвитку цього садово-паркового об'єкта, створеного в 80-х рр. ХІХ ст. У парку Високий Замок треба було б "реконструювати окремі занадто густі масиви, що є причиною зникнення чагарникового і трав'яного ярусу, інтенсивного розвитку грунтовної ерозії" [1, с. 4].
Чиновники не усвідомлювали, що не можна було реконструкцію старовинних парків зводити лише до розрідження посадок і вирубки чагарникового ярусу адже масиви з розвинутими нижніми ярусами - підростом, підліском і трав'яним покриттям захищали відпочиваючих від довколишніх шумів, очищували повітря від пороху і газів, поліпшували мікрокліматичні умови, зокрема сповільнювали швидкість вітру, а в спеку понижували температуру і підвищували вологість повітря. Водночас необхідно було б створювати невеликі сквери. Знаходилося в запущеному стані й газонне господарство в місті [1, с. 4].
Таким чином, особливе місце в озелененні міста займають вуличні насадження. У 1960 - першій половині 1980-х рр. вони не лише відігравали значну санітарно-гігієнічну роль, але й робили місто привабливішим візуально. Проте місцева влада не приділяла належної уваги озелененню міста. На жаль, завдання приміських лісництв у цей період мало б полягати в умілій організації лісової території для відпочинку, її охороні, а не в заготівлі деревини [9, арк. 7]. РБУ зеленого будівництва обласного управління комунального господарства, єдина організація наділена повноваженнями контролю за дотриманням технології будівництва, експлуатації і догляду зелених насаджень, "з олімпійським спокоєм споглядала, як нищяться плоди праці людських рук" [4, с. 3].
Список використаних джерел
- 1. Кучерявий В. Зелені насадження / В. Кучерявий // Вільна Україна. - 1978. - 11 квітня. - С. 4. 2. Тихомиров М. Завдання служби побуту / М. Тихомиров // Вільна Україна. - 1968. - 10 березня. - С. 2. 3. Кучерявий В. Проблеми озеленення / В. Кучерявий // Вільна Україна. - 1972. - 4 квітня. - С. 2. 4. Стойко С. Зелений вартовий / С. Стойко // Львовская правда. - 1979. - 6 травня. - С. 3. 5. Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО). - Ф. Р - 339. - Оп.1. - Спр.227. 6. Там само. - Спр. 209. 7. Кучерявий В. Природа і урбанізація / В. Кучерявий // Вільна Україна. - 1976. - 19 березня. - С. 4. 8. ДАЛО. - Ф. Р-339. - Оп.1. - Спр.334. 9. Там само. - Ф. Р-1317. - Оп.1. - Спр.68. 10. Там само. - Ф. Р-339. - Оп.1. - Спр.104.
Похожие статьи
-
Роль зелених насаджень в організації комфортного міського середовища
Сучасне місто являє собою антропогенну екосистему, в якій озеленення виконує важливу роль і протягом еволюційного розвитку архітектурно - ландшафтного...
-
.На думку перм'яків, на погіршення стану їхнього здоров'я, насамперед, впливають забруднення повітря й неякісна питна вода. Це суб'єктивна думка городян...
-
Деякі шляхи рішення екологічних проблем міста. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
З одного боку, нам необхідно захищати середовище перебування й природу від натиску техногенних забруднень щоб уникнути повного знищення. З інший, - сама...
-
Вплив водних ресурсів на життєдіяльність людини. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Води, що перебувають на поверхні планети (материкові і океанічні), утворять геологічну оболонку, називану гідросферою. Водні простори - акваторії -...
-
"Екологічні хвороби". Екологічна ситуація в нашій країні як і раніше залишається вкрай тривожної й супроводжується погіршенням основних показників...
-
Міське середовище - що це таке? - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Поняття "навколишнє середовище", "міське середовище" у різних їхніх модифікаціях останнім часом стали дуже розповсюдженими й придбали значення ключових....
-
Розміщення в профілі Пропонується збільшити відстань між проїзною частиною та штамбами дерев для їх кращого захисту від шкідливих речовин та реагентів....
-
Вплив атмосфери на організм людини - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Наявність атмосфери є однією з необхідних умов існування життя на Землі. Атмосфера регулює клімат Землі, добові коливання температури на планеті (без її...
-
Погода й самопочуття людини. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Клімат також впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний...
-
Вплив звуків на організм людини. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються слуховим апаратом людини...
-
Грунт і людина - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Грунт - основний компонент будь-яких наземних екосистем, у ній протікають різноманітні фізичні, хімічні й біологічні процеси, неї населяє безліч живих...
-
Висновок., Список літератури. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним з видів органічного життя. Людина протягом століть...
-
Модуль GeostatisticalAnalyst, призначений для вдосконаленого моделювання поверхні з використанням детерміністів і геостатистичних методів. Модуль...
-
Вступ - Обов'язкові вимоги до робіт з вуличної посадки дерев та чагарників у місті
Сучасне місто має бути комфортним для проживання населення. Але такий комфорт поряд з будівництвом доступного житла, побутовими умовами, дорожньо -...
-
Актуальність екологічних проблем у світі. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
У найбідніших регіонах миру приблизно кожна п'ята дитина не доживає до п'яти років. Основною причиною їхньої смерті є захворювання, пов'язані зі станом...
-
Стан природи в містах-мільйонерах. - Вплив міського середовища на здоров'я населення
Стан компонентів природи - важливий індикатор стану і якості міського середовища. Перебуваючи під антропогенним пресом, піддаючись різноманітним...
-
Цифрова карта - цифрова модель земної поверхні, сформована з урахуванням законів картографічної генералізації в прийнятих для карт проекціях, розграфці,...
-
Введення - Проблеми охорони навколишнього середовища й розвиток транспорту
Населення Землі збільшується на 80 млн. чоловік щорічно. До 2003 року воно досягло більше 6 млрд. чоловік. Для цього величезної кількості людей потрібно...
-
НАСЛІДКИ РАДІОАКТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА, ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ - Вплив радіонуклідів на риб
Питання про радіаційну поразку риб вивчений ще далеко недостатньо. Однак всі наявні по цьому питанню матеріали приводять до основного висновку, що...
-
В історії нашої планети (від дня її формування й дотепер) безупинно відбувалися й відбуваються грандіозні процеси планетарного масштабу, що перетворять...
-
Розвиток міжнародних стандартів в системі природокористування та охорони навколишнього середовища
Проведено аналіз розробки стандарту менеджменту навколишнього середовища в європейських державах. Встановлено, що у рамках розробки підходів до створення...
-
Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві
Вступ Сільське господарство -- найбільш активна галузь, де взаємодіє суспільство і природа. В умовах сучасної системи сільського господарства можна...
-
НОРМУВАННЯ В ОБЛАСТІ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ - Нормування якості навколишньго середовища
У природі існує три основних види радіоактивного випромінювання - альфа, бета й гама. Гамма-випромінювання являє собою електромагнітне випромінювання...
-
КЛАСИ НЕБЕЗПЕКИ ХІМІЧНИХ СПОЛУК, НОРМУВАННЯ ВПЛИВУ - Нормування якості навколишньго середовища
Залежно від токсичності всі хімічні сполуки можуть бути підрозділені на 4 класи небезпеки (табл. 2). Облік класу небезпеки дозволяє диференційовано...
-
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ВИЗНАЧЕННЯ - Нормування якості навколишньго середовища
Екологічне нормування Припускає облік так званого припустимого навантаження на екосистему. Припустимої Вважається таке навантаження, під впливом якої...
-
Екологічний стан багатьох районів нашої країни викликає законну тривогу громадськості. У численних публікаціях і, зокрема див. М. Попов, Т. Ерохина...
-
Історія дослідження, систематичне положення лишайників Розвиток промисловості, нераціональне використання природних ресурсів - все це призводить до...
-
Вплив урбанізації на тварин, Висновок - Проблеми урбанізації. Гігієна населених пунктів
Скорочення більшості видів живих організмів пов'язано і з включенням дедалі більшої частини територій у активну господарську діяльність: розорювання...
-
Схема посадки Відстані між деревами визначаються з урахуванням діаметру крони дерева. А також необхідності розміщення парковки між деревами. Відстань від...
-
В двадцатые годы вопросы озеленения населенных мест Заполярья были совершенно новыми. Суровая природа не позволяла следовать общепринятым рекомендациям...
-
Екологічно сталий розвиток міст Казахстану
Екологічно сталий розвиток міст Казахстану Постановка проблеми. Концепцією переходу Республіки Казахстан до сталого розвитку на 2007-2024 рр....
-
Деякі факти, які характеризують загальну екологічну ситуацію в світі. З 1950р. Населення Землі подвоїлось - зараз воно становить понад 6,0 млрд. чол....
-
Розрахуємо хлораторну для станції обробки води Хлорування приймаємо хлором у два етапи. Визначаємо годинну витрату хлору: для попереднього хлорування...
-
НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ - Нормування якості навколишньго середовища
Відповідно до Санітарних правил і нормами СанПиН 2.1.4.559-96 Питна вода повинна бути безпечна в епідемічному й радіаційному відношенні, нешкідлива по...
-
НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ - Нормування якості навколишньго середовища
Під Якістю атмосферного повітря розуміють сукупність властивостей атмосфери, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на...
-
Екологічні проблеми великих міст, головним чином, пов'язані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту й...
-
Забруднення навколишнього середовища судами - Вплив транспорту на навколишнє середовище
Морський флот є істотним джерелом забруднення повітряна атмосфери й світового океану. Жорстокі вимоги міжнародної морської організації ( ИМО) від 1997...
-
Дорожнє планування і екологія, естетика дорожнього планування Соціальний і економічний розвиток будь-якої країни вимагає мобільності. Тому будівництво...
-
У Російському законодавстві є документи, що визначають обов'язки й відповідальність організацій по схоронності, захисту навколишнього середовища. Такі...
-
ЗАБРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА - Вплив радіонуклідів на риб
Природні екосистеми забруднені техногенними радіонуклідами з різних джерел: по-перше, це глобальні радіоактивні випадання з атмосфери - результат...
Формування міського середовища Львова у 60-80-х рр. ХХ ст.: озеленення території міста