Екологічні і економічні аспекти вторинної переробки полімерних відходів - Використання вторинної полімерної сировини

Вторинна переробка полімерних відходів, застосування їх в комунальному господарстві міст України є актуальними проблемами екологічного і економічного характеру.

Річний об'єм господарського сміття на одного жителя Вінниці (2010 р.) в середньому складає 250 кг, у тому числі 30 % (75 кг) - тара і упаковка, до 12 % (30 кг) - полімерні відходи, відходи поліетилентерефталату (ПЕТ-пляшка) - 0,8-1% (2-2,5 кг). Використана тара і упаковка є цінною вторинною сировиною, яка найчастіше використовується для виробництва тієї ж упаковки і тари, хоча діапазон застосування вторинної полімерної сировини досить широкий, особливо в комунальному господарстві і інфраструктурі міста.

При виборі способу утилізації відходів потрібно враховувати загальні витрати енергії. Відходи, які вигідніше переробляти, ніж спалювати і утилізувати на полігонах, потрібно переробляти. Нині в Україні щорічно утворюється близько 6 млн. тонн відходів, серед яких до 50 % складають відходи тари і упаковки. Ці відходи є серйозними забруднювачами природного довкілля (у природних умовах вони не розкладаються протягом багатьох десятиліть), тому велику увагу необхідно приділяти їх збору, переробці і утилізації.

У промислову переробку в основному приймають відходи пластмас, що відносяться до категорії термопластів.

Переробка технологічних відходів пластмас складнощів не представляє. Як правило, ці відходи переробляють на тих же підприємствах, де вони утворюються. Міра утилізації промислових відходів пластмас досягає 90 %. Відходи виробництва термопластів використовують для виготовлення виробів технічного призначення, побутової хімії і потреб комунального господарства (труби поліетиленові, тротуарна плитка, люки і кришки каналізаційні) або як добавки (10-15 %) до початкової сировини.

Велику складність представляє утилізація відходів споживання пластмас, у тому числі тих, що потрапляють в ТПВ. Залучення до переробки відходів пластмас, багато в чому пов'язано з організацією їх селективного збору.

Таким чином, проблема переходу до технології промислової переробки полімерних відходів має два взаємозв'язані аспекти - економічний і екологічний. Економічний - попередній збір і сортування ТПВ дозволять повернути в переробку значну кількість ресурсно-цінних компонентів вторинної сировини, у тому числі полімерів; екологічний - зменшиться кількість накопичених відходів, значно знизиться об'єм відходів, що підлягають похованню на полігоні.

Для початкової сировини полімерних відходів має бути встановлена закупівельна ціна, яка б стимулююче діяла б і покривала витрати. Посилене використання вторинної пластмасової сировини вимагає великих капітальних вкладень. Наявні потужності недостатні, а для комбінованих вживаних пластмасових матеріалів ще не досягнутий необхідний технологічний рівень виробництва.

Матеріальні і енергетичні цінності, що знаходяться у відходах, відносно невеликі витрати на регенерацію зумовлюють отримання істотного економічного ефекту, що посилюється завдяки економії первинної сировини, вартість якої на ринку України значна і перевершує більш ніж в два рази вартість вторинної полімерної сировини.

Розрахунки економічної ефективності виробництва і застосування вторинної полімерної сировини мають свою специфіку. Зокрема, проблема окупності тут виникає не по варіантах впровадження нової техніки, а по варіантах використання полімерного грануляту у виробах і продукції для потреб комунального господарства і інфраструктури міст України. Головне завдання методики визначення порівняльної економічної ефективності вторинних полімерних матеріалів - правильна оцінка витрат і економії на стадіях їх виробництва і використання у вигляді готової продукції. Оцінка ефективності використання грануляту полімерних відходів припускає облік поточних і одноразових витрат на всіх стадіях руху матеріалу - від закупівлі початкової сировини, виготовлення гранул полімерних матеріалів, їх переробки у вироби до споживання готової продукції у сфері експлуатації і обліку цих витрат. Головним критерієм визначення ефективності вторинних полімерних матеріалів є сфера кінцевого споживання продукції.

Відходи, придатні для збору і використання - це відходи, для яких існує технологія переробки і їх утилізація економічно доцільна. Вторинні ресурси - це значна частина об'єму відходів, що утворюються як результат діяльності людей.

Вторинні полімери є частиною вторинних ресурсів, які утворюються в компактних джерелах і у населення. Структура виробництва, переробки полімерів і використання готової продукції з них включає такі етапи: виробництво полімерів; переробка полімерів в готову продукцію; використання виробів з полімерів в сферах комунального господарства та інфраструктури міста.

Провідне місце в структурі економіки регіонів України повинне відводитися економічному забезпеченню заходів по утилізації відходів, особливо тих галузей виробництва, які прогнозують їх масове накопичення.

Похожие статьи




Екологічні і економічні аспекти вторинної переробки полімерних відходів - Використання вторинної полімерної сировини

Предыдущая | Следующая