ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Бухгалтерський облік у кредитних спілках: організація і методика

У вступі Обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, його предмет, об'єкт і методи, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, їх апробацію.

У першому розділі "Кредитні спілки: економіко-правові засади діяльності та обліку" Досліджено, що існуюча в Україні однорівнева кредитна кооперативна система з єдиним видом кооперативу - кредитними спілками - не в змозі ініціювати створення кооперативних банків. Тому важливим є створення первинних кредитних кооперативів різних видів із розширеним переліком фінансових послуг, а також фінансово-кредитних об'єднань. Виявлено недоцільність створення тільки системи аграрних кооперативних банків, оскільки одночасно мають існувати дві паралельні підсистеми кредитної кооперації. Аграрна кредитна кооперативна підсистема повинна складатися із кредитних спілок та інших кредитних товариств, які надаватимуть фінансові послуги фермерським і селянським господарствам, а також сільському населенню. Первинні кредитні кооперативи мають створювати свої фінансово-кредитні об'єднання та в перспективі аграрні кооперативні банки регіонального рівня. До іншої кредитно-кооперативної підсистеми увійдуть кредитні спілки, які діють у містах, що також мають створювати свої об'єднання та регіональні кооперативні банки для акумуляції й перерозподілу грошових потоків.

Запропоновано організацію бухгалтерського обліку в кредитних спілках для цілей його регулювання за розробленою моделлю системи кредитного кооперування з чотирма рівнями на чолі з Центральним кооперативним банком. Відповідна система має обслуговувати різні галузі економіки, у тому числі аграрний сектор (рис.1).

З метою обгрунтування виділення кредитних спілок як окремих облікових об'єктів виявлено їх відмінні риси від банків, інших фінансових посередників на противагу ототожненню в науковій літературі з установами банківської сфери (табл. 1).

Таблиця 1. Характерні риси, що визначають специфіку діяльності кредитних спілок

Специфічні ознаки

Розкриття сутності

Неприбутковий характер діяльності

Кредитні спілки є некомерційною організацією, їх діяльність не орієнтована на отримання прибутку, це встановлено і на законодавчому рівні

Особливість правового статусу

Діяльність. кредитних спілок регулює спеціальний нормативний акт - Закон України "Про кредитні спілки". Здійснення спілками посередницьких операції за типом банківських, що поділяються на пасивні і активні. До переліку пасивних відносяться операції, які пов'язані із залученням та запозиченням грошових коштів: приймання вступних і пайових внесків членів, їхніх заощаджень на депозитні вклади, надходження цільових, благодійних внесків і пожертвувань, отримання позик в інших фінансових установах

Кооперативні принципи діяльності

Кредитні спілки створюються на кооперативних засадах. Основні кооперативні принципи зафіксовані у Законі України "Про кредитні спілки"

Поєднання економічної і соціальної мети

Економічна мета - надання доступних фінансових послуг своїм власникам, які одночасно є й клієнтами, соціальність мети обумовлюється тим, що кредитні кооперативи утворюються шляхом об'єднання коштів своїх членів за для надання самодопомоги та сприяння зростанню добробуту кожного окремого свого члена

Обмежене коло користувачів фінансовими послугами

Кредитні спілки надають фінансові послуги, передбачені законодавством, з метою фінансового та соціального захисту своїх членів, якими можуть бути тільки фізичні особи

Обмеженість у сфері фінансових послуг

Законом України "Про кредитні спілки" встановлено обмеження щодо надання окремих фінансових послуг кредитним спілкам

Солідарна відповідальність за фінансові ризики

Грунтується на одному з базових кооперативних принципів. Члени кредитної спілки несуть солідарну відповідальність за її фінансові ризики, спільно вирішуючи, кому надавати кредити, у якому обсязі та як використовувати тимчасово вільні кошти, повністю поділяють відповідальність за її діяльність члени кредитної спілки

Демократичний спосіб управління

В основу управління діяльністю кредитної спілки покладено демократичний принцип: одна людина - один голос. Головним органом управління спілкою виступають загальні збори її членів. Управління кредитною спілкою здійснюється в інтересах її членів, що обумовлює покращення соціального та економічного стану кожного члена спілки

9. Обмеженість максимального розміру кредиту та депозитних внесків

Законом України "Про кредитні спілки" передбачено, що розмір кредиту, наданого одному члену спілки, не може перевищувати 20% від капіталу кредитної спілки. Зобов'язання перед одним своїм членом по депозитних внесках не мають бути більш 10% від загальних зобов'язань кредитної спілки

10. Організація фінансових операцій за кооперативними правилами

Кредитування своїх членів проводиться за більш низьким процентом ніж у банках, швидкість оформлення, член спілки має право на отримання відстрочки платежу. Пріоритетним напрямком у здійсненні вкладних операцій повинно бути залучення дрібних заощаджень та невеликих тимчасово вільних коштів населення

Невеликий район дії

Для первинного кредитного кооперативу, яким є кредитна спілка, повинно існувати обмеження територією - це один з райффайзенівських організаційно-кооперативних принципів

Продуктивність наданих позичок

Повинна стати специфічною рисою кредитних кооперативів України у перспективі. Продуктивність позики пов'язана із основами позики на особистій довірі. Такого роду позики більше сприяють зростанню добробуту членів кооперативу, ніж позики споживчого характеру, бо вони йдуть на створення бізнесу або на його розширення

Економічну сутність кредитних спілок розкрито в процесі аналізу історії їх становлення та характерних рис функціонування. Це дало змогу відокремити кредитні спілки від інших спеціалізованих фінансово-кредитних установ у спеціальну самостійну групу фінансових посередників - "фінансово-кредитних кооперативів", які є неприбутковими організаціями, мають особливий правовий статус, обмежені у сфері надання фінансових послуг та у колі користувачів ними, здійснюють свою діяльності за кооперативними принципами з метою надання доступних фінансових послуг, для самодопомоги та сприяння зростанню добробуту кожного члена.

Специфічність функціонування кредитних спілок зумовлює необхідність забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів обліковою інформацією, відповідно до їх потреб. Це можливо завдяки побудові облікової системи з урахуванням удосконалення складових елементів організації бухгалтерського обліку (табл. 2).

Таблиця 2. Складові організації бухгалтерського обліку в кредитних спілках

Назва

Сутність

1. Організація бухгалтерського обліку

Процес, тобто сукупність взаємопов'язаних операцій щодо створення і впорядкування складових елементів облікової системи;

Сукупність взаємодіючих елементів, взаємопов'язаних поміж собою, що створюють впорядковану систему, якій притаманні всі системні характеристики, властивості та функції;

3) об'єднання працівників, які виконують свої професійні обов'язки відповідно до наданих функцій для виконання поставлених завдань, що формуються у системі управління

2. Обліковий процес

Сукупність послідовно виконаних облікових робіт за взаємопов'язаними етапами, спрямованими на отримання, перетворення, передавання і зберігання інформації про функціонування суб'єкта господарювання

3. Облікова операція

Цілеспрямована, керована дія облікового працівника, що полягає у виконанні певного виду робіт, пов'язаного з трансформацією (перетворенням) економічної інформації з метою отримання облікових показників, заданих системою управління

5. Етап облікового процесу

Сукупність взаємопов'язаних облікових операцій, що виконуються послідовно з однаковою метою перетворення інформації і формування облікових показників різного формату, необхідних для управління

6. Документообіг

Виконання працівниками, виходячи з їх посадових обов'язків, певних робіт зі створення руху носіїв облікової інформації від моменту їх отримання зовні чи створення на підприємстві до моменту здавання в архів та знищення після закінчення встановленого терміну зберігання

7. Документопотік

Як складова частина документообігу є сукупністю взаємопов'язаних носіїв облікової інформації (вхідних, внутрішніх, зовнішніх), що містять дані про об'єкти обліку і передаються між робочими місцями за допомогою виконання низки облікових операцій відповідними працівниками для здійснення облікового процесу

8. Облікова політика

Відображення, практична реалізація методики ведення обліку, прийнятої конкретним господарюючим суб'єктом. Визначається на методичному рівні організації системи бухгалтерського обліку кредитної спілки, стосується вибору способів і прийомів відображення в обліку інформації про різні облікові об'єкти. Облікова політика є одночасно складовою частиною та інструментом організації обліку, її зміст визначають обрані суб'єктом діяльності варіанти практичної реалізації способів і прийомів ведення обліку, що відібрані з існуючих загальноприйнятих та альтернативних, виходячи з умов функціонування конкретного суб'єкта

Опрацьовано наукові публікації провідних науковців стосовно розгляду комунікаційних властивостей, що притаманні системам, у тому числі й обліковій. Обгрунтовано необхідність виокремлення комунікаційного етапу облікового процесу, сутність якого полягає в обміні обліковою інформацією, що надається користувачам для прийняття відповідних рішень, а метою є забезпечення такого обміну шляхом надання облікової інформації за встановленими показниками і поверненні її як дії за прийнятими рішеннями.

Характерними ознаками комунікаційного етапу є: внутрішній, зовнішній та зворотний напрями залежно від користувачів, що обумовлює формат, вигляд та змістовність облікової інформації; облікові роботи як елемент організації цього етапу; об'єкти організації, що відрізняються від інших етапів облікового процесу залежно від мети і поставлених завдань не тільки під час безпосередньо його упорядкування, але й фактичного здійснення.

модель системи кредитного кооперування для цілей регулювання та організації бухгалтерського обліку

Рис. 1. Модель системи кредитного кооперування для цілей регулювання та організації бухгалтерського обліку

У другому розділі "Сучасний стан бухгалтерського обліку діяльності кредитних спілок" Досліджено практичну сторону організації обліку кредитних спілок і виділено проблемні моменти, які потребують усунення з метою побудови оптимальної облікової системи цих установ, що буде відповідатиме сучасним вимогам і враховуватиме специфічність діяльності у сфері надання фінансових послуг.

Застосування організаційного підходу до побудови системи бухгалтерського обліку дало змогу визначити мету її організації в кредитних спілках у двох аспектах - як процесу та внутрішнього порядку, та виявити вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Емерджентні системні властивості дозволили обгрунтувати залежність організації системи бухгалтерського обліку кредитної спілки та її складових елементів від загальноприйнятих принципів і специфічних кооперативних, за якими будується діяльність кредитних спілок як фінансово-кредитних кооперативів.

На підставі загальних теоретико-методологічних підходів визначено побудову облікового процесу кредитних спілок у структурному та технологічному аспектах. Це дало змогу підтвердити той факт, що технологія облікового процесу в цих установах не відрізняється від інших суб'єктів господарювання, але структурний напрямок стосовно топологічних ділянок має відмінності. Його формують специфічні облікові об'єкти, серед яких виділено пасивні та активні фінансові операції щодо операцій з формування капіталу кредитної спілки, депозитних і кредитних операцій з членами спілки, пов'язані з ними доходи, витрати та фінансовий результат.

Вивчення практики організації бухгалтерського обліку кредитними спілками показало, що керівництво установ не приділяє достатньої уваги питанню регламентного забезпечення облікового процесу. Накази про облікову політику підготовлені в основному за шаблоном, який рекомендований Національною асоціацією кредитних спілок України, інші регламентні документи з організації бухгалтерського обліку у структурному та технологічному плані майже не деталізовані.

З метою удосконалення організації бухгалтерського обліку кредитних спілок запропоновано впровадження в практику внутрішнього регламенту - Положення про організацію бухгалтерського обліку, у складі якого розглядається облікова політика, де обов'язково висвітлюються обрані способи оцінки специфічних об'єктів і методика обліку.

Встановлено, що діяльність кредитних спілок визначає особливості у системі бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вони, як і інші небанківські фінансові посередники, здійснюють облік та складають фінансову звітність за традиційною системою, що малопридатна для установ, які проводять операції з фінансово-кредитними ресурсами, оскільки не враховує основний вид їхньої діяльності - кредитно-фінансовий: з надання позик своїм членам під проценти та приймання від них вкладів на депозитні рахунки також з нарахуванням процентів; що ці установи здійснюють переважну більшість операцій з коштами; відбувається постійний рух членів та їхніх внесків і відповідно змінюється капітал спілки; що потрібно розділяти власність членів спілки, отриману у вигляді цільових, депозитних та інших вкладів, та колективну власність спілки, сформовану вступними і пайовими внесками, відрахуваннями з доходів спілки до створених резервів; що необхідно вести достатньо деталізований аналітичний облік по кожному члену спілки; інші особливості. Тобто, специфіку обліку кредитних спілок визначає проведення основних пасивних і активних операцій в умовах спеціалізованого фінансового посередництва.

Обгрунтовано необхідність всебічної оцінки облікових об'єктів специфічних фінансових операцій: за сутністю, притаманними їм властивостями та вартісним вимірюванням. У зв'язку з цим уточнено поняття активних операцій (як операцій з надання фінансових послуг, здійснення іншої фінансової діяльності кредитними спілками на принципах кооперації стосовно розміщення й розподілу акумульованих ними з різних джерел власних, залучених та запозичених коштів для задоволення потреб членів спілок в отриманні доступних послуг з метою сприяння зростанню їхнього добробуту) і пасивних операцій (з акумулювання власних, залучених та запозичених коштів з метою формування фінансових ресурсів установ, спрямованих на здійснення активних операцій у процесі діяльності для задоволення потреб членів в отриманні якісних фінансових послуг) в умовах проведення фінансової діяльності кредитних спілок.

Операції, пов'язані зі створенням та змінами власного капіталу кредитної спілки, на відміну від інших фінансових посередників, мають постійний, а не одноразовий характер. У свою чергу, кошти, що отримані за рахунок цього джерела, безпосередньо витрачаються на основну фінансову послугу - надання кредитів. Проведена систематизація ознак власного капіталу кредитних спілок дозволила визначити основні його властивості та довести, що особливості більшості його видів визначаються призначенням членських внесків, які їх формують. Це вимагає створення у системі бухгалтерського обліку відповідної до потреб управління аналітичної інформації окремо за кожним видом капіталу та за напрямками формування.

Аргументована доцільність використання методу нарахування процентів по "пайоднях" при визначенні зобов'язань за розрахунками з членами спілок за процентами на пайові внески, у тому числі під час проведення розрахунків протягом року, здійснюючи розрахунок на останнє число місяця. Запропоновано використання, як альтернативного, методу нарахування процентів щомісячно протягом року за фіксованою річною ставкою, що впливає на вартісну оцінку зобов'язань, дозволить формувати інформацію про дохідність паїв протягом року, а також розрахуватися з членами спілки, що припиняють своє членство своєчасно, не чекаючи підсумків року.

Визначено основні класифікаційні ознаки депозитних і кредитних операцій, що впливають на величину, організацію та методику обліку розрахунків з членами кредитної спілки за вказаними операціями, та доведено, що основними ознаками дебіторської заборгованості за такими операціями для цілей бухгалтерського обліку є строковість, цільове призначення, рівень забезпеченості, метод надання основної суми кредиту та дотримання встановленого режиму сплати. Для забезпечення формування реальної інформації про величину такої дебіторської заборгованості членів спілки доведено недоцільність включення у розрахунок фактичної кількості днів простроченості простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що штучно збільшує розрахункову величину резерву і витрати установи.

Головна причина недоліків, які існують в обліку основних пасивних та активних операцій кредитних спілок, полягає в тому, що у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій одні і ті ж рахунки, але у різних господарських суб'єктів - фінансових і не фінансових, використовуються для обліку різних за своєю економічною сутністю об'єктів. Дослідження дозволило встановити невідповідність між назвою синтетичних рахунків, субрахунків з обліку розрахунків із членами спілок за нарахованими процентами на пайові внески, за вкладами на депозитні рахунки і нарахованими на них процентами, за наданими членам кредитами і нарахованими на них процентами, їх призначенням та обліковими об'єктами, інформація про які повинна на них відображатися. У зв'язку з цим обгрунтовано доцільність внесення уточнень до діючого плану рахунків з метою удосконалення за рахунками стосовно обліку операцій з капіталом, депозитних і кредитних операцій з урахуванням особливостей кредитно-фінансової діяльності кредитних спілок.

Зазначено, що специфічність окремих облікових об'єктів безумовно вимагає адекватного відображення інформації про них у фінансовій звітності для кращого розуміння основних показників і ефективного їх використання, у першу чергу в управлінні діяльністю кредитною спілкою. Дослідженням встановлено, що звітні форми № 1 "Баланс" та № 2 "Звіт про фінансові результати" не надають достатньо зрозумілої загальної інформації з приводу облікових показників, які характеризують здійснення спілками послуг із кредитування та проведення депозитних операцій. Так, зобов'язання за розрахунками щодо депозитних внесків членів і які пов'язані із проведенням основної діяльності цих установ, у формі № 1 "Баланс" відображаються не окремими рядками, а разом з іншими кредиторами. Також не передбачено відображення дебіторської заборгованості членів спілки за наданими кредитами, інших продуктивних активів кредитної спілки у формі № 1 "Баланс".

У Звіті про фінансові результати доходи за нарахованими процентами щодо наданих кредитів вказуються відповідно за рядком 060 "Інші операційні доходи", а за рядком 010 "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" ніякої інформації немає. вважаємо, що таке відображення доходів за нарахованими процентами від надання кредитів членам кредитних спілок вуалює інформацію стосовно основних доходів таких установ шляхом відображення їх у складі інших операційних доходів.

Вказані проблеми потребують удосконалення методики складання звітних форм з урахуванням специфіки діяльності кредитних спілок.

У третьому розділі "Вдосконалення організації і методики обліку кредитних спілок" Запропоновано конкретні заходи щодо удосконалення організації облікового процесу, методики обліку операції з формування та зміни власного капіталу, депозитних і кредитних операцій.

Розроблені та впроваджені у практику організаційні регламенти, які дадуть змогу створити оптимальну систему аналітичного обліку на стадії організації щодо основних облікових об'єктів, які потребують деталізації для цілей ефективного управління.

З метою упорядкування виділеного комунікаційного етапу облікового процесу розроблено та запропоновано до використання внутрішні регламенти, які належать до нормативно-правового, організаційного забезпечення, виконуються у вигляді додатків до Положення про організацію бухгалтерського обліку і є засобом контролю за повнотою, адресністю і своєчасністю надання користувачам інформації, що забезпечує виконання управлінської функції.

Запропоновано підхід щодо формування одного робочого альбому носіїв інформації із включенням до нього спеціалізованих та самостійно розроблених у кредитній спілці носіїв. З метою впорядкування руху носіїв облікової інформації аргументовано доцільність складання невеликими кредитними спілками Загального графіку руху носіїв.

Обгрунтовано необхідність внесення уточнень до Плану рахунків активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, рекомендованого Держфінпослуг, з метою вдосконалення і надання йому властивостей урахування специфічних облікових об'єктів фінансових установ (крім банків), якими є і кредитні спілки, а також для забезпечення відповідності між статтями бухгалтерського балансу, їх економічним змістом та бухгалтерськими рахунками, на підставі яких формується інформація балансових статей (табл. 3). У зв'язку з цим вбачається необхідним внесення змін до Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою, затверджених Держфінпослуг.

Для розмежування розрахунків за строковістю запропоновано використовувати субрахунок 183, але перейменувати його на "Довгострокову дебіторську заборгованість за кредитними операціями" і відкрити до нього субрахунки другого порядку для формування деталізованої інформації про здійснення кредитних операцій, що мають довгостроковий характер. для обліку розрахунків за кредитними операціями короткострокового характеру пропонується вилучити зі складу синтетичного рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунки 376 "Розрахунки за кредитами членам кредитних спілок", 378 "Розрахунки за безнадійними кредитами". Для обліку поточної дебіторської заборгованості за наданими кредитами потрібно виділити окремий субрахунок 364 "Розрахунки за кредитними операціями" у складі синтетичного рахунку 36 з уточненою назвою "Розрахунки з покупцями та замовниками, контрагентами за основними операціями діяльності" і ввести до нього спеціальні субрахунки другого порядку залежно від основних ознак кредитів: строковості та виконання режиму повернення. Це обумовлено тим, що система управління та звітні форми, затверджені Держфінпослуг, передбачають необхідність обліку виданих кредитів за цільовим призначенням (на закупівлю кормів, насіння, під наступний урожай). Тому кредитні спілки можуть деталізувати вказані субрахунки, відкриваючи до них субрахунки більшого порядку.

Необхідним є введення спеціального рахунку для обліку залучених коштів довгострокового характеру. Для цього потрібно змінити назву синтетичного рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання" та ввести новий рахунок 56 з назвою "Інші довгострокові зобов'язання". З метою деталізації до рахунку 55 потрібно відкрити два субрахунки.

Для обліку поточних розрахунків за депозитними внесками запропоновано використання субрахунку 634 "Поточні зобов'язання за залученими коштами" у складі рахунку 63 з уточненою назвою "Розрахунки з постачальниками та підрядниками, контрагентами за основними операціями діяльності", а до нього внести субрахунки другого та третього порядків. Запропонована побудова субрахунку 634 дозволяє згрупувати поточні зобов'язання кредитних спілок за внесками на депозитні рахунки за кількома ознаками, не тільки залежно від їх строковості, а й від цільового призначення та забезпечити виділення їх зі складу інших зобов'язань.

Таблиця 3. Розкриття інформації щодо розрахунків за основними пасивними і активними операціями кредитних спілок на бухгалтерських рахунках та у балансі

Розкриття інформації на рахунках та у балансі відповідно до діючої методики

Розкриття інформації на рахунках та у балансі згідно запропонованих уточнень

Назва та номер рахунків (субрахунків)

Форма № 1 "Баланс"

Назва та номер рахунків (субрахунків)

Форма № 1 "Баланс"

Код рядка

Назва

Код рядка

Назва

    37 "Розрахунки з різними дебіторами" 376/3х "Кредити з терміном погашення більше 12 місяців" 184 "Інші необоротні активи"
    050 070

Довгострокова дебіторська заборгованість

Інші необоротні активи

    18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи":
      - 183 "Довгострокова дебіторська заборгованість за кредитними операціями" - 184 "Інша довгострокова дебіторська заборгованість" - 185 Інші необоротні активи
    050 051 070

Довгострокова дебіторська заборгованість за кредитними операціями"

Інша довгострокова дебіторська заборгованість

Інші необоротні активи

    376 "Розрахунки за кредитами членам кредитних спілок": 376/1х "Кредити з терміном погашення до 3-х місяців" 376/2х "Кредити з терміном погашення від 3-х до 12 місяців" 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

210

Інша поточна дебіторська заборгованість

    364 "Розрахунки за кредитними операціями": 364-1 "Кредити, надані членам спілки" 364-2 "Кредити, надані іншим кредитним спілкам" 364-3 "Розрахунки за нарахованими процентами за наданими кредитами" 364-4 "Поточна заборгованість за довгостроковою дебіторською заборгованістю за кредитними операціями" 364-5 "Розрахунки за безнадійними кредитами"

161

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги щодо основних операцій діяльності - первісна вартість

381 "Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів"

162

Резерв сумнівних боргів

381 "Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів"

162

Резерв сумнівних боргів

55 "Інші довгострокові зобов'язання"

470

Інші довгострокові зобов'язання

    55 "Довгострокові зобов'язання за залученими коштами": 551 "Довгострокові зобов'язання за залученими коштами від фізичних осіб" 552 "Довгострокові зобов'язання за залученими коштами від юридичних осіб"

470

Довгострокові зобов'язання за залученими коштами

-

-

-

56 "Інші довгострокові зобов'язання"

480

Інші довгострокові зобов'язання

61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

510

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

    611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" 611-1 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями перед членами кредитної спілки за депозитними внесками" 611-1 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями перед юридичними особами" 611-3 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями перед членами спілки за нарахованими процентами на депозитні внески"

510

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

    684 "Розрахунки за нарахованими процентами" 686 "Розрахунки з членами кредитних спілок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки" 687 "Розрахунки з юридичними особами за зобов'язаннями, на які нараховуються проценти", інші

610

Інші поточні зобов'язання

    634 "Поточні зобов'язання за залученими коштами": 634-1 "Поточні зобов'язання за залученими коштами від фізичних осіб" 634-2 "Поточні зобов'язання за залученими коштами від юридичних осіб" 634-3 "Розрахунки за нарахованими процентами за залученими коштами"

530

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги щодо основних операцій діяльності

Для обліку розрахунків за нарахованими процентами на паї визначено недоцільним використання субрахунку 673 "Розрахунки за іншими виплатами", субрахунок 671 у кредитних спілках може виконати функцію обліку розрахунків за нарахованими процентами на паї, які за економічним змістом дуже схожі з дивідендами, що виплачуються в інших підприємствах їхніми власникам. Для цього слід тільки уточнити назву даного субрахунку "Розрахунки за нарахованими дивідендами (процентами на паї)". Інші фінансові посередники, якщо мають на це право, будуть також мати можливість застосовувати вказані субрахунки.

Запропоновано для впровадження в облікову практику розроблені регістри аналітичного обліку, в яких наведено: загальну інформацію по спілці - прізвища членів, суми пайових внесків, їх залишки та зміни; відображено вичерпну інформацію за зворотними внесками члена спілки, у тому числі доля кожного члена у формуванні власного майна спілки; відомості розрахунків за операціями нарахування та сплати процентів на додаткові паї членів кредитної спілки й обліку розрахунків за довгостроковими депозитними внесками та нарахованими процентами на них.

Обгрунтовано доцільність удосконалення зовнішньої загальноприйнятої фінансової звітності кредитних спілок у зв'язку зі змінами в системі рахунків бухгалтерського обліку, врахуванням специфіки фінансової діяльності та принципу суттєвості й адекватно їхньому значенню у діяльності кредитних спілок. Визначено, що реформуванню підлягає форма № 1 "Баланс" щодо довгострокових і поточних зобов'язань та дебіторської заборгованості (табл. 3), а також коригування інформації стосовно доходу від основної статутної діяльності спілок з надання фінансових послуг у формі № 2 "Звіт про фінансові результати".

Похожие статьи




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Бухгалтерський облік у кредитних спілках: організація і методика

Предыдущая | Следующая