ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ - Грошові потоки підприємств швейної промисловості: облік, аналіз і аудит

У першому розділі "Теорія грошових потоків та формування інформації про них" розглянуто економічну природу грошових коштів, які є основною складовою грошових потоків. Розкрито сутність поняття "грошовий потік" і вдосконалено класифікацію грошових потоків. Визначено зовнішні й внутрішні фактори негативного впливу на формування грошових потоків. Подано результати дослідження стану швейних підприємств України та їхніх грошових потоків. Запропоновано структуру інформаційної бази управління грошовими потоками.

Аналіз економічної природи грошей, їхнього розвитку і функцій дав змогу визначити, що гроші - це історично змінний винахід людства та важливий чинник ринкового середовища, без якого неможливо уявити сучасне суспільство.

У процесі дослідження з'ясовано, що в економічній літературі класифікація грошових потоків наводиться за різними критеріями, які стосуються виокремлення їхніх ознак і видів, а також необхідної кількості класифікаційних ознак. З метою побудови системи управління грошовими потоками та управлінського обліку на підприємствах швейної промисловості й з урахуванням специфіки цієї галузі запропоновано вдосконалити і доповнити чинну базу класифікації грошових потоків введенням таких класифікаційних ознак та видів, а саме: грошового потоку в формуванні прибутку (якісний грошовий потік, неякісний грошовий потік); рівень синхронності грошового потоку (синхронний грошовий потік, несинхронний грошовий потік); умови розрахунків (грошовий потік у результаті попередньої оплати, грошовий потік у результаті післяоплати, грошовий потік у результаті часткової оплати, грошовий потік у результаті порушення умов розрахунків); види готової продукції, товарів, послуг (грошовий потік за видами готової продукції, грошовий потік за видами товарів, грошовий потік за виконанням послуг з пошиття одягу); рівень впливу на прийняття рішень (релевантний грошовий потік, нерелевантний грошовий потік); рівень планування грошових потоків (планований грошовий потік, фактичний грошовий потік, грошовий потік, що відображає відхилення між плановими і фактичними показниками). Це допоможе розширити спектр інформації про грошові потоки для системи управління ними.

У дисертації встановлено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів економічного, політичного, законодавчо-правового, техніко-технологічного, соціального, екологічного, організаційного, постачальницького, виробничого, маркетингового/збутового, трудового, інвестиційного та фінансового характеру на ефективність роботи і формування грошових потоків підприємства. Між зовнішніми та внутрішніми факторами існують тісний взаємозв'язок і взаємодія, які значною мірою визначають фінансовий стан підприємства. При виділенні факторів, які впливають на формування грошових потоків, особливу увагу приділено факторам, що супроводжуються ризиками. Виявлення ризиків для підприємства - це важливий етап, мета якого полягає у зниженні їхнього негативного впливу, що виявляється у непередбачених грошових витратах, у недостатніх грошових надходженнях або їхній затримці.

У результаті аналізу закономірностей формування і руху грошових потоків на швейних підприємствах встановлено схожі тенденції розвитку щодо концентрації грошових потоків від різних видів діяльності. Загалом вхідний грошовий потік визначається надходженням від операційної діяльності, тоді як вихідний ? витрачанням на інвестиційну діяльність, а у процесі фінансової діяльності спостерігається коливання вхідного та вихідного грошових потоків. У динаміці з 2004 р. по 2009 р. на досліджуваних підприємствах виявлено зменшення вхідного грошового потоку від операційної діяльності, внаслідок чого знижується обсяг грошових коштів для погашення зобов'язань і фінансування інших видів діяльності. Невисокий рівень чистого грошового потоку на підприємствах свідчить про низький фінансовий стан і недоліки у системі управління грошовими потоками.

У процесі дослідження вітчизняних швейних підприємств з'ясовано, що на них досі не створено налагодженої інформаційної системи, яка би забезпечувала фінансових менеджерів регулярною та достовірною інформацією про грошові потоки. З огляду на це в дисертації сформовано організаційні засади створення інформаційної бази для системи управління грошовими потоками, яка має грунтуватися на обробці інформації з обліку, аналізу, прогнозування, планування, аудиту і зовнішніх джерел інформації, які повною мірою дають для керівництва вичерпну інформацію про грошові потоки. Основним завданням інформаційного забезпечення управління грошовими потоками є обробка облікової інформації та пристосування її до вимог фінансового менеджменту, її узгодження з потребами аналізу, прогнозування, планування і контролю та створення на цій основі дієвої інформаційної бази на вимоги менеджерів різного ієрархічного рівня.

У другому розділі "Система обліку грошових потоків швейних підприємств" проаналізовано питання відображення в обліковій політиці критеріїв зарахування фінансових інвестицій до еквівалентів грошових коштів, вибору методу перерахунку валютного курсу та визначення курсових різниць при розрахунках грошовими коштами в іноземній валюті й встановлення порядку складання звітності про рух грошових коштів. Сформульовано організаційні засади управлінського обліку грошових потоків за центрами фінансової відповідальності та розроблено внутрішні форми управлінських регістрів з різним ступенем деталізації для обліку грошових потоків.

В дисертації вказано на недостатнє висвітлення теоретичних і практичних основ такого поняття, як еквіваленти грошових коштів, які є однією зі складових грошових потоків. Це приводить до їхнього відображення у складі поточних фінансових інвестицій при класифікації й у Плані рахунків бухгалтерського обліку. Однією з причин цієї розбіжності визначено відсутність чітких критеріїв поділу інвестицій на довгострокові, поточні та еквіваленти грошових коштів у законодавчих документах.

Визначення критеріїв зарахування фінансових інвестицій до еквівалентів грошових коштів є одним з головних питань їх обліку. Еквіваленти грошових коштів мають відповідати таким вимогам: а) здійснюватись з метою отримання прибутку; б) мати короткий строк погашення (3 місяці або менше); в) відповідати вимогам високоліквідного активу (швидко перетворюватись на гроші); г) мати незначний (мінімальний) ризик зміни вартості. У роботі запропоновано їх виділяти в окрему групу з метою узгодження місця еквівалентів грошових коштів у класифікації фінансових інвестицій, що не буде суперечити їхньому відображенню у Балансі, Звіті про рух грошових коштів і Примітках до річної фінансової звітності.

Для підвищення аналітичної цінності облікової інформації рекомендовано відкрити аналітичні рахунки з обліку курсових різниць, а саме: 3021"Грошові кошти в касі в іноземній валюті (долар США)", 3022 "Грошові кошти в касі в іноземній валюті (євро)", 3121 "Грошові кошти на поточних рахунках в іноземній валюті (долар США)", 3122 "Грошові кошти на поточних рахунках в іноземній валюті (євро)", 3141 "Грошові кошти на інших рахунках в іноземній валюті (долар США)", 3142 "Грошові кошти на інших рахунках в іноземній валюті (євро)", 3331 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті", 3341 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті (долар США)", 3342 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті (євро)", 3621 "Розрахунки з іноземними покупцями (долар США)", 3622 "Розрахунки з іноземними покупцями (євро)", 6321 "Розрахунки з іноземними постачальниками (долар США)", 6322 "Розрахунки з іноземними постачальниками (євро)" та ін., залежно від потреб підприємства і кількості видів валют, з якими воно працює. До наведених рахунків розроблено спеціальні відомості, які дають змогу отримувати детальну інформацію про рух коштів на валютному рахунку, коливання курсових різниць та переоцінку валютних коштів.

Встановлено важливість використання інформації, яку містить форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів", для управління грошовими потоками і визначення реального фінансового стану підприємства, котрий складно оцінити на основі лише величини прибутку, що фіксується у формі № 2 "Звіт про фінансові результати".

У процесі порівняння переваг та недоліків складення Звіту про рух грошових коштів з допомогою прямого і непрямого методів з'ясовано, що необхідно складати звітність двома методами, тому що вони доповнюють один одного та є джерелом важливої інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів. У дисертації запропоновано складати внутрішню форму Звіту про рух грошових коштів з допомогою непрямого методу для середніх та великих підприємств і скорочену форму з допомогою прямого методу для малих підприємств.

Недостатність теоретичних та практичних наукових розробок управлінського обліку грошових потоків зумовила потребу у визначенні сутності управлінського обліку грошових потоків, який слід розглядати як процес збирання, накопичення, оброблення, систематизації й передачі інформації внутрішнім користувачам про стан і рух грошових потоків у процесі господарської діяльності підприємства для здійснення їхнього аналізу, оптимізації, прогнозування (планування) та контролю для прийняття управлінських рішень з метою підвищення якості використання грошових ресурсів. Такий підхід розкриває сутність і вказує місце управлінського обліку в системі управління грошовими потоками загалом.

З метою вдосконалення інформації для відстеження процесу управління грошовими потоками рекомендовано організацію управлінського обліку грошових потоків на швейних підприємствах впроваджувати через управління окремими напрямами фінансової діяльності підприємства шляхом виокремлення ЦФВ (рис. 1).

Розробка управлінського обліку грошових потоків на підприємстві базується на виділенні ЦФВ та єдиній системі кодування грошових потоків. Виділення центрів відповідальності дає змогу визначити: вплив кожного підрозділу компанії на фінансовий результат; ефективність роботи конкретних підрозділів (керівників, працівників); необхідну суму фінансування для кожного підрозділу компанії й ін. Виділені ЦФВ мають окремі функції, завдання, цілі, обсяги вхідного (вихідного) грошового потоку і різний рівень відповідальності, контролю та доступу до інформаційної бази щодо грошових потоків. Для ідентифікації грошового потоку розроблено структуру коду з основними ознаками, який вказує номер ЦФВ і його підрозділу, напрям руху грошового потоку та вид діяльності. Ідентифікація грошових потоків допомагає визначити і контролювати їхній напрям руху (вхідні, вихідні), обсяг, зараховувати грошові потоки до відповідного виду діяльності в розрізі окремих ЦФВ за підрозділами і по підприємству загалом, а також дає можливість створити єдину систему документообороту.

З метою інтеграції облікової інформації про грошові потоки побудовано модель їхнього руху та зв'язку між окремими ЦФВ. З урахуванням кодифікації грошових потоків розроблено форми внутрішніх управлінських регістрів про рух грошових коштів по ЦФВ і їхніх підрозділах, а також форму зведеного регістру за всіма ЦФВ підприємства.

У третьому розділі "Аналіз та аудит грошових потоків підприємств швейної промисловості" сформовано теоретико-методичні основи аналізу грошових потоків, розроблено поетапну методику системного аналізу грошових потоків і складено пропозиції щодо вдосконалення методики проведення аудиту грошових потоків.

В роботі систематизовано концептуальні основи аналізу грошових потоків, які поєднують мету, завдання, об'єкти, принципи, способи та інші важливі елементи аналізу грошових потоків для створення цілісного уявлення про теоретико-методичну базу грошових потоків.

Існує необхідність проведення аналізу грошових потоків, що зумовлено обмеженістю грошових ресурсів на підприємствах, нестійким фінансовим станом багатьох підприємств, ризиком втрати платоспроможності, підвищенням рівня ефективності управління грошовими потоками й іншими факторами. З метою вдосконалення теоретичних основ аналізу грошових потоків, його організації та методики визначено основні етапи проведення системного аналізу грошових потоків. Поетапний аналіз грошових потоків дає інформацію для оцінювання діяльності підприємства в минулому і теперішньому часі, а також стає підгрунтям для прогнозування та планування грошових потоків (рис. 2).

Доцільно розглядати метод аудиту як сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюють і досліджують стан об'єктів аудиту, прийоми аудиту - як елементи методу аудиту зі спорідненими діями, за допомогою яких здійснюють дослідження, а процедури аудиту - як порядок виконання аудитором конкретних, методичних дій, що забезпечують проведення всіх етапів аудиту для одержання достатніх доказів та складення відповідних висновків, на яких грунтується думка аудитора.

У дисертації обгрунтовано недостатність і недосконалість методичних розробок для цілісного забезпечення процесу проведення аудиту грошових потоків. У наукових працях дослідників переважно робиться акцент на процесі аудиту Балансу та Звіту про фінансові результати, які є основними формами звітності. Проте розгляд методики проведення аудиту Звіту про рух грошових коштів - це не менш важливе завдання, тому що цей звіт не тільки детально розкриває зміст основних статей Балансу і Звіту про фінансові результати, а й містить дані Головної книги та окремих аналітичних рахунків бухгалтерського обліку. Ці дані потребують особливої уваги, оскільки їх необхідно правильно віднести до операційної, інвестиційної й фінансової діяльностей, тому виникає ризик їхнього недостовірного відображення і невідповідності реальному стану справ на підприємстві. З огляду на це розроблено алгоритм проведення аудиторської перевірки Звіту про рух грошових коштів (рис. 3).

Подана модель алгоритму поділена на основні стадії аудиту (планування, дослідження, завершальна або підсумкова), що дало змогу виділити та визначити послідовність основних етапів перевірки, які входять до плану і програми аудиту Звіту про рух грошових коштів. У розробленій програмі аудиторської перевірки вказано: завдання перевірки; конкретизовані процедури аудиту; джерела, які містять інформацію для перевірки; загальні аудиторські процедури (прийоми); виконавців. Водночас вона складена з урахуванням останніх змін, внесених у П(С)БО 4, щодо застосування прямого методу при визначенні руху грошових коштів від операційної діяльності.

В сукупності запропоновані теоретико-методичні підходи сприятимуть підвищенню якості й ефективності проведення аудиту грошових потоків підприємства.

Похожие статьи




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ - Грошові потоки підприємств швейної промисловості: облік, аналіз і аудит

Предыдущая | Следующая