Функціональне використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту - Поняття аналітичних процедур

Аналітичні процедури при плануванні аудиторської перевірки. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури на етапі планування для того, щоб краще зрозуміти бізнес і виявити сфери можливого ризику. Використання аналітичних процедур може вказати на аспекти бізнесу, раніше не відомі аудиторові, й допоможе йому визначити характер, час і обсяг інших аудиторських процедур. Плануючи аудиторську перевірку, в аналітичних процедурах використовують і фінансову, і нефінансову інформацію (наприклад, взаємозв'язок між розміром виручки і загальною площею торгових приміщень або обсягом реалізованої продукції). Застосування аналітичних процедур при плануванні аудита дає можливість аудитору краще зрозуміти клієнта, визначити за допомогою розгляду бухгалтерських балансів ступінь ризику при аудиті. Аудитор може застосовувати аналітичні процедури для одержання фактичного матеріалу щодо визначених тверджень, що стосуються балансів рахунків або ділових операцій. При цьому аналітичні процедури являють собою ретельні перевірки всіх значних змін.

Аналітичні процедури як процедури по суті. Довіра аудитора до процедур по суті для зменшення ризику невиявлення певних тверджень у фінансових звітах може грунтуватися на детальних тестах, аналітичних процедурах чи на їх поєднанні. Рішення про те, які процедури застосовувати для досягнення окремої мети аудиторської перевірки, грунтується на судженні аудитора щодо очікуваної результативності й ефективності наявних процедур для зменшення ризику невиявлення певних тверджень у фінансових звітах. Як правило, аудитор звертається до управлінського персоналу із запитом щодо наявності та достовірності інформації, необхідної для застосування аналітичних процедур, і щодо результатів будь-якої з таких процедур, здійснених суб'єктом господарювання. Використання аналітичних даних, підготовлених суб'єктом господарювання, може бути ефективним за умови, якщо аудитор впевнений, що такі дані підготовлено належним чином.

Якщо аудитор має намір здійснити аналітичні процедури як процедури по суті, йому треба буде розглянути:

    * цілі аналітичних процедур і якою мірою можна покладатися на результати аналітичних процедур; * характер діяльності підприємства і ступінь деталізації інформації; * наявність інформації фінансового характеру (бюджети або прогнози) і нефінансового характеру (наприклад, кількість вироблених чи реалізованих одиниць продукції); * достовірність наявної інформації (наприклад, чи складено бюджети з належною ретельністю); * відповідність наявної інформації (наприклад, чи були бюджети складено з урахуванням очікуваних результатів, а не цілей, яких треба досягти); * джерело наявної інформації (наприклад, джерела, незалежні від суб'єкта господарювання, є, як правило, достовірнішими за внутрішні джерела); * здатність до порівняння наявної інформації (наприклад, галузеві дані загального характеру треба порівнювати з даними суб'єкта господарювання, який виготовляє й реалізує спеціалізовану продукцію); * знання, отримані під час попередніх аудиторських перевірок, поряд з наявним розумінням аудитора ефективності систем внутрішнього контролю бухгалтерського обліку та типових проблеми, які стали причиною для внесення бухгалтерських коригувань у попередні періоди.

Аналітичні процедури в загальному огляді наприкінці аудиторської перевірки. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури наприкінці аудиторської перевірки, формулюючи загальний висновок стосовно того, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським знанням бізнесу. Висновки, сформульовані за результатами таких процедур, покликані підтвердити висновки, сформульовані під час аудиторської перевірки окремих компонентів чи елементів фінансових звітів, а також допомогти у формулюванні загального висновку щодо обгрунтованості фінансових звітів. Проте вони можуть також виявити сфери, що потребують здійснення подальших процедур. Використання аналізу на заключній стадії аудиту ставить своєю метою ще раз підтвердити пояснення всіх істотних коливань значень показників звітності й гарантувати реальність цих показників, як за сумою, так і за змістом.

Таким чином, на стадії планування аналітичні процедури застосовують в необмеженому обсязі і найбільш ефективними вважаються методи, не зв'язані з розрахунками. На стадії перевірки як обмеження виступає наявність відповідної системи внутрішнього контролю і (або) використання аналітичних процедур на першій стадії. На заключному етапі обмеженням є застосування даних процедур на двох попередніх стадіях.

Похожие статьи




Функціональне використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту - Поняття аналітичних процедур

Предыдущая | Следующая