Аналітичні процедури, моделювання та прийняття рішень в аудиті

Вступ

Актуальність теми дослідження. В умовах успішного проведення економічних реформ в Україні відбувається динамічний розвиток аудиторської діяльності, що потребує належного організаційного і методичного забезпечення. Одним із важливих шляхів удосконалення методики аудиту є використання в процесі аудиторської перевірки аналітичних процедур та моделювання аудиторського процесу. Зазначені процедури є важливими як для зовнішнього, так і для внутрішнього аудиту.

До останнього часу проблемам аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті не надавалось належної уваги. Застосування аналітичних процедур і моделювання в процесі здійснення аудиторського контролю здебільшого зводилось до їх використання тільки на завершальній стадії аудиторської перевірки і, інколи, зазначалась можливість використання аналітичних процедур на стадії планування та дослідження аудиту. Характеристика процесу прийняття рішень в аудиті лише частково розглядалась при наданні аудиторського висновку, у разі висловлення аудитором іншої думки, ніж безумовно-позитивна.

Дані питання набули актуальності у зв'язку з тим, що формування цілісної системи аудиту в Україні не завершено, і тому виникла необхідність у вдосконаленні методичних і організаційних засад аудиту в Україні.

При написанні дисертаційної роботи автор спирався на попередній досвід організації і методики аудиту, теоретичні і практичні розробки у цій галузі таких вітчизняних вчених, як: М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голов, А. М. Герасимович, З. В. Гуцайлюк, Г. М. Давидов, Н. І. Дорош, В. М. Жук, В. П. Завгородній, С. Я. Зубілевич, Л. М. Кіндрацька, Г. Г. Кірейцев, Я. Д. Крупка, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, І. Д. Лазаришина, О. А. Петрик, М. С. Пушкар, О. Ю. Редько, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко, Є. І. Свідерський, В. В. Сопко, Б. Ф. Усач, М. Г. Чумаченко, В. О. Шевчук та інші.

Вагомий внесок у дослідження аудиторської діяльності у зарубіжних країнах зробили такі автори, як: Р. Адамс, В. Д. Андрєєв, Р. А. Алборов, Е. А. Аренс, В. І. Видякін, В. М. Волкова, Ю. А. Данілевський, Р. Додж, Ф. Л. Дефліз, Г. Р. Дженік, Д. Кармайкл, Р. І. Криницький, Дж. К. Лоббек, Р. Монтгомері, Б. Е. Одинцов, Г. Б. Поляк, В. І. Подольський, Ж. Рішар, В. М. О'Рейлі, Дж. К. Робертсон, А. Н. Романов, А. А. Савін, Г. Саймон, В. Саутер, Я. В. Соколов, Р. Стенсфилд, В. П. Суйц, А. А. Терехов, Р. Томас, А. Д. Шеремет, М. Эддоус та інші.

Разом з тим необхідно зазначити, що питання аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті підприємств пивоварної промисловості потребують детального наукового теоретичного і практичного обгрунтування.

Актуальність викладених аспектів, недостатньо глибоке їх теоретичне дослідження, відсутність практичних рекомендацій щодо аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті підприємств пивоварної промисловості обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання, об'єкти, методи і напрямки практичного застосування результатів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри аудиту Львівської комерційної академії "Шляхи розвитку контрольно-аналітичної роботи у системі управління підприємствами", яка затверджена вченою радою Львівської комерційної академії 30 січня 2004 року. У межах наукової теми автором проведено дослідження теоретичних і практичних проблем аналітичних процедур, моделювання і прийняття рішень в аудиті та їх взаємозв'язку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є уточнення і вдосконалення методичних та організаційних аспектів застосування аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті та їх взаємозв'язку.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі передбачено вирішити такі завдання:

Уточнити сутність аудиторських процедур, вдосконалити їх класифікацію та обгрунтувати об'єктивну необхідність використання аналітичних процедур в процесі здійснення аудиту;

Дослідити характерні риси діяльності підприємств пивоварної промисловості України та визначити їх вплив на аудиторські процедури;

Обгрунтувати сутність та розкрити зміст моделювання в аудиторському процесі, вдосконалити класифікацію моделей в аудиті;

Охарактеризувати систему імітаційного моделювання аудиторської діяльності;

Розробити концепцію процесу прийняття рішень при застосуванні аналітичних процедур в аудиті та вдосконалити класифікацію рішень в аудиті;

Уточнити сутність системи підтримки прийняття рішень в аудиті підприємств пивоварної промисловості.

Об'єктом дослідження є процес аудиту діяльності підприємств пивоварної промисловості України.

Предметом дослідження є система аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті і визначення їх взаємозв'язку.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою пізнання об'єкта дослідження є системний підхід та підхід єдності історичного та логічного при вивченні явищ і процесів господарської діяльності. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, конкретизація, класифікація. Для розкриття сутності та ролі аналітичних процедур в аудиті використано методи індукції, аналогії; для обгрунтування моделювання аудиторського процесу - дедукції, аналізу, абстрагування; для характеристики процесу прийняття рішень в аудиті - дедукції, аналізу, конкретизації.

Інформаційною базою дослідження стали офіційні матеріали Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, вітчизняні нормативні акти у галузі пивоваріння, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань обліку, аналізу, аудиту, фінансів, економіки, менеджменту та інших дисциплін, статистичні довідники, періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методичних підходів до системи аналітичних процедур, моделювання і прийняття рішень в процесі аудиту. У процесі дослідження отримано результати, для яких характерна наукова новизна.

Так, вперше запропоновано:

Систему імітаційного моделювання в аудиті, що дозволило охарактеризувати основні його етапи та визначити алгоритм побудови імітаційної моделі в процесі аудиторської перевірки;

Концепцію процесу прийняття рішень при застосуванні аналітичних процедур в аудиті з метою забезпечення інформаційних потреб аудиторів. Запропоновано схему основних рішень, що приймає аудитор завдяки використання аналітичних процедур в процесі аудиту;

Удосконалено:

Класифікацію аудиторських процедур, класифікацію моделей та класифікацію рішень в аудиті, завдяки чому забезпечується можливість глибше розкрити інструментарій аудиту; зокрема, дано критичний аналіз існуючих класифікаційних ознак та запропоновано: аудиторські процедури поділяти за організаційним і методичним аспектами; моделі - залежно від впливу процесу прийняття рішень на аудит; а рішення - за стадіями аудиту, за періодом виконання аудиту та іншими ознаками;

Форми окремих робочих документів аудитора, що підвищить достовірність оцінки аудиторських доказів та ефективність аудиторського контролю підприємств пивоварної промисловості;

Набуло подальшого розвитку:

Теоретичне обгрунтування моделювання аудиторського процесу, що дозволить оптимізувати процес проведення аудиту на всіх його стадіях;

Поняття сутності системи підтримки прийняття рішень в аудиті, що дає можливість проводити аудиторську перевірку на більш високому організаційно-методичному рівні.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в ході дисертаційного дослідження пропозиції та одержані результати дозволяють вдосконалити систему аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті.

Окремі пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, впроваджені у практику діяльності аудиторських фірм України: ТОВ АФ "IGK-Україна Аудит", м. Київ (довідка № 462 від 26.09.2006), АФ "ФінАдвокатАудит", м. Львів (довідка № 17 від 26.09.2006); та підприємств пивоварної промисловості України: ВАТ "САН Интербрю Україна", Миколаївське відділення, м. Миколаїв (довідка № 692 від 07.09.2006); ВАТ "Хмельницький обласний пивзавод", м. Хмельницький (довідка № 603 від 28.09.2006), ВАТ "Львівська пивоварня", м. Львів (довідка № 1151 від 20.11.2006).

Теоретичні і методичні розробки, запропоновані в дисертації, використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін "Аудит", "Методика і організація аудиту" кафедрою аудиту Львівської комерційної академії (довідка № 291/022 від 27.11.2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання - теоретичних аспектів та практики застосування аналітичних процедур, моделювання, та прийняття рішень в аудиті підприємств пивоварної галузі України. Усі наукові результати, що містяться у роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукових досліджень, що викладені у дисертації, доповідались і обговорювалися на науково-практичних конференціях, а саме: науковій конференції "Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання" (Львів, 2004) та міжнародній науково-практичній конференції "Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі" (Львів, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації відобразились в 6 публікаціях у провідних фахових журналах і збірниках наукових праць загальним обсягом 2,1 ум. др. арк., всі у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 171 сторінці друкованого тексту. Робота містить 12 таблиць на 13 сторінках, 18 рисунків на 13 сторінках, 36 додатків на 37 сторінках. Список використаних літературних джерел включає 176 найменувань і становить 15 сторінок.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об'єкти дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Сутність, місце і роль аудиторських процедур у процесі проведення аудиту" охарактеризовано сутність аудиторських процедур та їх класифікація; аналітичні процедури в аудиті; досліджено діяльність пивоварної промисловості та її вплив на аудиторські процедури.

Аудиторські процедури - це виконання необхідних і передбачених дій аудиторами з метою отримання суттєвих доказів та їх оцінки для вирішення визначених завдань в процесі здійснення аудиторського контролю. Тобто аудиторські процедури необхідно розглядати як сукупність дій, що здійснюються аудитором у запланованій послідовності для досягнення визначеної та бажаної цілі.

Аудиторські процедури необхідно розглядати у двох аспектах: організаційному і методичному. В свою чергу, процедури організаційного аспекту аудиту нами запропоновано поділяти на: організаційно-інформаційні, організаційно-документальні; а процедури методичного аспекту аудиту - процедури планування, контрольно-методичні та аналітичні процедури.

До організаційно-інформаційних процедур аудиту нами віднесено: процедури вибору суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом; процедури визначення обсягу робіт, узгодження суми оплати; процедури укладання угоди на проведення аудиту і надання супутніх аудиторських послуг; процедури зі складання аудиторського висновку і оформлення акту виконання робіт. До організаційно-документальних процедур аудиту належать: процедури розробки плану та програми аудиту; процедури внесення змін до початкового плану і робочої програми аудиту; процедури складання внутрішньої робочої документації аудитора; процедури написання звіту і підготовки пропозицій керівництву.

До процедур планування аудиту нами віднесено: оцінку системи обліку; оцінка системи внутрішнього контролю; оцінку аудиторського ризику і його елементів; повторну оцінку системи внутрішнього контролю; повторну оцінку аудиторського ризику. До контрольно-методичних процедур належать: тестування контрольних моментів; перевірка господарських операцій за змістом; перевірка залишків на рахунках; надання супутніх аудиторських послуг. До аналітичних процедур доцільно віднести: попередній аналітичний огляд бізнесу клієнта; аналітичні процедури дослідної стадії аудиту; аналітичні процедури щодо оцінки результатів перевірки; процедури оцінки даних при наданні супутніх аудиту послуг.

Суттю аналітичних процедур є аналіз і оцінка фінансової й нефінансової інформації, що дозволяють аудиторові виявити незвичні тенденції чи викривлення для: зменшення ризиків суттєвого викривлення до прийнятно низького рівня; зменшення обсягів "точних" аудиторських процедур і відповідно часу на проведення аудиту; формування висновку щодо того, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським розумінням бізнесу клієнта.

Дослідивши питання цілей аналітичних процедур, нами окреслено такі основні цілі аналітичних процедур: вивчення діяльності суб'єкта господарювання та його середовища; оцінка ризиків суттєвих викривлень у фінансових звітах; визначення характеру, часу і рівня інших аудиторських процедур і оцінка фінансового стану суб'єкта господарювання (в тому числі оцінка можливості підприємства залишатися діючим).

Дослідження процесу пивоваріння дало нам змогу визначити характерні риси такого виробництва та визначити їх вплив на проведення аудиторської перевірки. Нами розроблені робочі документи аудитора, що висвітлюють характерні риси методики аудиту запасів підприємств пивоварної галузі: перевірка випуску неврахованої продукції, перевірка правильності застосування норм списання матеріалів і сировини на виробництво, перевірка норм граничнодопустимих втрат та відходів при виробництві, перевірка правильності оформлення і відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації запасів.

При отриманні розуміння діяльності пивоварного підприємства аудиторові необхідно звернути увагу на такі основні питання: умови розвитку галузі пивоваріння в Україні; ринок солоду і пива та конкуренція; сезонність діяльності (збір врожаю ячменю, хмелю, іншої сировини; підвищення попиту пива у весняно-літній період); технологія пивоваріння; особливості бухгалтерського обліку виробництва пива; нормативна база галузі пивоваріння; політичний вплив на діяльність пивоварної галузі та оподаткування (дотації сільському господарству; тарифи, торгові обмеження); загальний рівень економічної діяльності; інфляція та девальвація національної грошової одиниці та інших грошових одиниць; процентні ставки за кредити та доступність фінансування.

У другому розділі "Моделювання в процесі здійснення аудиту" охарактеризовано сутність моделювання аудиторського процесу; моделювання при використанні аналітичних процедур в аудиті та імітаційне моделювання в процесі аудиторської перевірки.

Моделювання в аудиті - це дослідження процесу аудиту, його складових шляхом побудови і вивчення їх моделей для того, щоб визначити варіанти майбутніх подій і оцінити потенційні наслідки прийняття альтернативних рішень в аудиті. Необхідно зауважити, що при використанні прийому "моделювання" значної уваги аудитор приділяє моделюванню, а саме: при здійсненні аналітичних процедур в аудиті. Моделювання в аудиті може застосовуватися у двох аспектах: для вивчення і удосконалення процесу самого аудиту - організаційний аспект; для вивчення об'єктів аудиту - методичний аспект.

Залежно від впливу процесу прийняття рішень на аудит нами було визначено такі види моделей: ситуаційні, організаційні, комбіновані. Елементами ситуаційних моделей є дії, що відображають процес прийняття рішень в аудиті "по горизонталі", розпочинаючи від події, сигналу про наявність проблеми і закінчуючи оцінкою ефективності реалізованих рішень. Елементами організаційних моделей є дії, що відображають процес прийняття рішень в аудиті "по вертикалі": визначення стадій даного процесу, розподіл загальних завдань на завдання кожної стадії, синтез комплексного рішення на основі розв'язання часткових проблем. Елементами комбінованих моделей можуть бути як елементи ситуаційних, так і елементи організаційних моделей в аудиті.

Процес побудови моделей в аудиті характеризується такими моментами. Спочатку аудитором здійснюються процедури, які полягають у зборі, систематизації, аналізі, обробці інформації щодо проблеми, яка виникла, чи її симптомах. Проводиться діагностика проблеми, формулювання та її обгрунтування. В подальшому, після виконання такого обсягу роботи, перед аудитором постає найважливіше завдання: необхідно визначити цілі використання моделі, тобто, власне, ті результати, які потрібно отримати внаслідок застосування моделі. Потім аудитор вибирає один із трьох базових типів моделей: фізичну, аналогову, символічну. Далі аудиторові необхідно виявити чинники, що впливають на проблемну ситуацію і будуть впливати на побудову моделі. З даної сукупності аудитор проводить оцінку і відбір релевантних факторів, після чого приступає до побудови моделі. Згодом необхідно визначити відповідність моделі реальній ситуації. Найкраще таку оцінку моделі можна провести за допомогою аналізу раніше існуючих ситуацій у минулому для підтвердження результатів. Якщо в моделі виявляються недоліки, то найчастіше причиною є те, що не охоплені всі релевантні змінні. Необхідно повернутися до виявлення і врахування факторів, що впливають на проблемну ситуацію і побудову моделі.

Моделювання аудиторського процесу найкраще розглядати в розрізі трьох стадій: початкової, дослідження, завершальної. Сукупність окремих моделей у розрізі даних стадій і визначає структуру загальної моделі аудиторського процесу. При моделюванні початкової стадії процесу аудиту можуть бути використані такі моделі, як модель відбору клієнтів, модель оцінки системи обліку і внутрішнього контролю, модель визначення і оцінки аудиторського ризику, моделі розробки плану і програми аудиту. Моделювання дослідної стадії аудиторського процесу включає: сценарії перевірок господарських операцій і облікових записів, моделі контрольних моментів, моделі аналізу фінансової звітності, моделі заповнення робочих документів аудитора на цій стадії. До моделей завершальної стадії аудиту відносять: моделі оцінки результатів аудиторської перевірки, модель складання аудиторського висновку, модель розробки пропозицій і рекомендацій аудитора.

Запропонована модель вибору та ознайомлення з потенційним клієнтом для надання аудиторських послуг характеризує основні дії аудитора до моменту підписання договору про проведення аудиту чи надання супутніх аудиторських послуг.

Нами визначено такі рівні оцінки очікуваної ефективності систем обліку і внутрішнього контролю: незадовільний (0 - 0,2); задовільний (0,2 - 0,4); помірний (0,4 - 0,6); найкращий (0,6 - 1,0).

Всі значення системи внутрішнього контролю складають сукупність Ві (В1, В2 ... Вn), всі значення облікової системи формують сукупність Сі (С1, С2 ... Сn). Стан систем, що характеризується точкою S0 (C0B0), - це початкова ситуація при створенні систем, тобто утворення підприємства, відділу тощо.

Стани S0i (C0Bi), Si0 (CіB0), S4i (C4Bi), Si4 (CіB4) є малоймовірними. Стани систем S0i та Si4 формують область в, а стани систем Si0 та S4і - ц. Отже, області в і ц - це області значень систем облікової та внутрішнього контролю, ймовірність яких дорівнює нулю, або має дуже мале значення.

S44 (C4B4) - найкращий з усіх можливих варіантів станів систем. При цьому як облікова система, так і система внутрішнього контролю опиняється в найкращому стані. У практиці аудиту - це малоймовірний варіант. Але всі стани систем Siі (CііBіі), які наближаються до стану S44 (C4B4), є такими, до яких необхідно прагнути привести облікову систему і систему внутрішнього контролю підприємства. Зазвичай таку ситуацію аудитор може спостерігати на підприємствах з високим рівнем використання систем підтримки прийняття рішень як в обліковій системі, так і в системі внутрішнього контролю.

Вектор S00S44 (C0B0;C4B4) є межею ефективності внутрішнього контролю.

Область допустимого стану систем містить такі значення досліджуваних систем, які найчастіше трапляються на практиці. Значення області бажаного стану систем характеризують підприємства з високим рівнем управлінської політики, застосуванням комп'ютерних технологій у їх діяльності та іншими чинниками. Межа ефективності внутрішнього контролю S00S44 (C0B0;C4B4) показує зміну аудиторського ризику при зміні ефективності облікової системи і системи внутрішнього контролю. При певному значенні (С1, С2 ... Сn) область допустимих значень систем характеризується високим рівнем аудиторського ризику, а область бажаних значень систем характеризується нижчим його рівнем.

Моделювання організації застосування аналітичних процедур в аудиті доцільно формувати у таких аспектах: визначення моделі рішень при застосуванні аналітичних процедур (рис.3); розробка робочих документів аудитора щодо аналітичних процедур.

Концепція процесу прийняття рішень при застосуванні аналітичних процедур в аудиті полягає у загальній схемі основних чотирьох рішень, що приймає аудитор: рішення про необхідність застосування аналітичних процедур; рішення щодо вагомості виявлених даних у системі обліку клієнта; рішення щодо оцінки важливості й достовірності пояснень про незвичні коливання; рішення про застосування додаткових аналітичних або інших аудиторських процедур. Запропоновано три типових документа аудитора щодо застосування аналітичних процедур в аудиті: загальний перелік аналітичних процедур, доповідна записка щодо застосування аналітичних процедур, лист про використання додаткових аналітичних процедур. Аналітичне моделювання в аудиті забезпечує виявлення взаємозв'язків фінансових і нефінансових показників з метою визначення тенденцій їх впливу на процес проведення аудиту та подальшого функціонування суб'єкта господарювання.

Нами визначені основні переваги і недоліки застосування аналітичних процедур внутрішнім аудитором протягом аудиторської перевірки. Основними перевагами внутрішнього аудитора в даній ситуації є: формування детального уявлення про діяльність підприємства, досконале знання виробничо-технологічних процесів, можливість застосування методик типу дейтамайнінг чи імітаційного моделювання. Основними недоліками застосування аналітичних процедур внутрішнім аудитором є: недостатня поінформованість щодо діяльності аналогічних підприємств, використання здебільшого специфічних методик аналізу.

Імітаційне моделювання в аудиті - це різновид аналогового моделювання, який реалізується з допомогою математичних інструментальних засобів і спеціальних технологій програмування, що дозволяють аудиторові провести дослідження економічної діяльності підприємства в пам'яті комп'ютера в режимі "імітації" для оптимізації параметрів досліджуваного процесу і подальшого використання результатів моделювання в реальності. Основні етапи процесу імітаційного моделювання в аудиті: вибір аудитором процесу для побудови імітаційної моделі; збір інформації про процес, який моделюється; опис імітаційної моделі; проведення експерименту; прийняття аудитором рішень, на основі даних отриманих з допомогою імітаційної моделі.

У третьому розділі "Прийняття рішень в аудиті" охарактеризовано класифікацію рішень в аудиті; процес прийняття рішень при застосуванні аналітичних процедур в аудиті; систему підтримки прийняття рішень в аудиті.

Рішення в аудиті - це вибір альтернативного варіанту дій на основі збору, систематизації, аналізу та прогнозування інформації для досягнення бажаної цілі - отримання достовірних аудиторських доказів для формування аудиторського висновку про діяльність підприємства.

Запропоновано класифікувати рішення в аудиті за такими ознаками: за стадіями аудиту, за відношенням до суб'єкта аудиту, за видом аудиту, за сферою охоплення завдань в аудиторському процесі, за періодом виконання аудиту, за використанням систем імітаційного моделювання аудитором.

Найбільш суттєвими вимогами до рішень, що приймає аудитор є: ефективність, конкретність в часі, оптимальність, законність, правочинність, адресність до виконавців та оперативність виконання.

В аудиті процес прийняття рішень проходить три фази: початкову, прийняття рішення і завершальну. Протягом початкової фази проводиться аналіз ситуації, що потребує внесення змін та корективів, це, в свою чергу, викликає усвідомлення факту необхідності прийняття рішення, а також пошук, збір та обробку інформації для виявлення і формулювання проблеми. Фаза прийняття рішення полягає у пошуку та оцінці альтернативних рішень, визначенні критеріїв обмежень до них для вибору оптимального і, власне, вибір і прийняття найкращого варіанту. Завершальна фаза характеризується вживанням заходів для конкретизації рішення і доведення його до виконавців - так здійснюється реалізація рішення. До цієї фази належить контроль за ходом виконання рішення і оцінка ефективності прийнятого рішення, тобто оцінка результатів.

Система підтримки прийняття рішень в аудиті - це інтерактивна комп'ютерна система, що взаємодіє з іншими системами для надання допомоги аудиторам в процесі прийняття рішень стосовно нетипових проблем в аудиті.

Будь-яка підсистема даних СППР в аудиті складається із трьох компонентів: І компонент - вхідна інформація; ІІ компонент - введення, обробка і аналіз даних; ІІІ компонент - вихідна інформація.

Доцільно виділити такі чотири блоки вхідної інформації: нормативно-правові акти України і міжнародні стандарти; інформація, що стосується ринку солоду і пива в Україні і за кордоном; база даних пивоварного підприємства, що перевіряється; база даних аудитора. Другий компонент підсистеми даних СППР в аудиті має різноплановий характер: від внесення інформації вручну користувачем до погодинного оновлення даних продаж. Одночасно відбувається сортування і структуризація даних, створення запитів, вибірок, моделювання. Зміна даних має циклічний характер, оскільки спочатку оновлюються первинні бази вхідної інформації, і лише згодом база даних СППР в аудиті. Третім компонентом підсистеми даних СППР в аудиті є вихідна інформація: здійснюється надання необхідної інформації аудиторові для прийняття обгрунтованого і раціонального рішення з допомогою СППР в аудиті.

Аудиторський аналітичний пивоварний імітаційний

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні використання аналітичних процедур, моделювання та прийняття рішень в аудиті підприємств пивоварної промисловості України. Дисертаційне дослідження визначеної наукової проблеми дозволило нам сформулювати такі висновки:

Неоднозначне визначення в економічній літературі поняття "аудиторські процедури" призводить до того, що майже кожен вчений-економіст ініціював власний підхід до розуміння і розкриття сутності аудиторських процедур. На нашу думку, аудиторські процедури - це виконання необхідних і передбачених дій аудиторами з метою отримання суттєвих доказів та їх оцінки для вирішення визначених завдань в процесі здійснення аудиторського контролю. Також автором уточнено класифікацію аудиторських процедур. Аудиторські процедури необхідно розглядати у двох аспектах: організаційному і методичному. Процедури організаційного аспекту аудиту нами запропоновано поділяти на: організаційно-інформаційні, організаційно-документальні; а процедури методичного аспекту аудиту - процедури планування, контрольно-методичні та аналітичні процедури.

Аналітичні процедури необхідно застосовувати на всіх стадіях аудиту: початковій, дослідній, завершальній. Такий підхід дає аудиторові можливість своєчасно виявити незвичні тенденції чи викривлення, що дозволить зменшити аудиторський ризик до низького рівня; зменшити використання "точних" аудиторських процедур і відповідно часу на проведення аудиту; сформувати висновок про те, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським розумінням бізнесу клієнта.

Дослідження процесу аудиту підприємств пивоварної промисловості дозволило нам визначити характерні риси такого виробництва і виявити їх вплив на процес проведення аудиторської перевірки. Охарактеризовано основні питання, на які звертає увагу аудитор в процесі отримання розуміння діяльності пивоварного підприємства. Для підвищення достовірності оцінки аудиторських доказів та підвищення ефективності аудиторської перевірки нами розроблені робочі документи аудитора, що висвітлюють характерні риси методики аудиту запасів підприємств пивоварної галузі: перевірка випуску неврахованої продукції, перевірка правильності застосування норм списання матеріалів і сировини на виробництво, перевірка норм граничнодопустимих втрат та відходів при виробництві, перевірка правильності оформлення і відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації запасів.

Застосування моделювання в аудиторському процесі дозволяє аудиторові проводити перевірку на більш високому організаційно-методичному рівні. Автором уточнено поняття "моделювання в аудиті" - це дослідження процесу аудиту, його складових шляхом побудови і вивчення їх моделей для того, щоб визначити варіанти майбутніх подій і оцінити потенційні наслідки прийняття альтернативних рішень в аудиті. Найчастіше моделювання використовується саме при здійсненні аналітичних процедур в аудиті. Моделювання в аудиті може застосовуватися у двох аспектах: для вивчення і удосконалення процесу самого аудиту - організаційний аспект; для вивчення об'єктів аудиту - методичний аспект. Удосконалено класифікацію моделей в аудиті: залежно від впливу прийняття рішень на аудит нами було визначено такі види моделей: ситуаційні, організаційні, комбіновані.

Для удосконалення методики і організації аудиторського процесу автором запропонована методика оцінки системи внутрішнього контролю, що відіграє важливу роль при оцінці ризику внутрішнього контролю. Розроблена модель вибору та ознайомлення з потенційним клієнтом для надання аудиторських послуг дає грунтовну характеристику основним діям аудитора до моменту підписання договору про проведення аудиту чи надання супутніх аудиторських послуг.

З розвитком сучасних інформаційних систем обліку і контролю виникає необхідність у використанні імітаційного моделювання в аудиті. Основними етапами процесу імітаційного моделювання в аудиті є: вибір аудитором процесу для побудови імітаційної моделі; збір інформації щодо процесу, який моделюється; опис імітаційної моделі; проведення експерименту; прийняття аудитором рішень на основі даних, отриманих з допомогою імітаційної моделі. Використання імітаційного моделювання в аудиті дозволяють аудиторові визначити напрямок стратегії розвитку як аудиторської діяльності в цілому, так і конкретно аудиту підприємств пивоварної галузі. Саме дана властивість імітаційного моделювання в аудиті є особливо цінною для аудитора в процесі проведення аудиту і, особливо, у разі надання супутніх аудиторських послуг.

Для удосконалення методики і організації застосування аналітичних процедур в аудиті автором запропонована загальна схема основних рішень, що приймає аудитор при застосуванні аналітичних процедур в аудиті. Таким чином, аудитор, використовуючи аналітичні процедури в процесі перевірки, зможе визначити ймовірні обсяги їх застосування і розраховувати їх економічну вигоду, а також отримувати оперативну інформацію про діяльність суб'єкта господарювання. Розроблена класифікація рішень в аудиті дозволяє аудиторові глибше розкрити інструментарій аудиту.

З розвитком сучасних технологій обробки даних виникає потреба у системі підтримки прийняття рішень в аудиті для надання допомоги аудиторам у прийнятті рішень відносно нетипових і неструктурованих проблем в аудиті. Обгрунтовано сутність і основні характеристики СППР в аудиті, визначено підсистему даних СППР в аудиті пивоварної галузі України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бунда О. М. Процес прийняття рішень в аудиті // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск 3. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 66-69. 2. Бунда О. М. Інформаційні та оціночні процедури процесу прийняття рішень в аудиті // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - Вип. 13.4. - С. 294-298. 3. Бунда О. М. Модель рішення про співпрацю з клієнтами на початковій стадії аудиту // Наукові праці КДТУ. Збірник наукових праць. - Економічні науки. Випуск 5. Ч.2. - Кіровоград, 2004.-С. 84-92. 4. Бунда О. М. Моделювання ефективності систем обліку і внутрішнього контролю при проведенні аудиторської перевірки. // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" "Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку" № 517. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - С. 185-191. 5. Бунда О. М. Імітаційне моделювання в аудиті // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, випуск 15. За матеріалами наукової конференції "Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання" професорсько-викладацького складу і аспірантів академії за результатами наукових досліджень 2003 року. - Львів: Видавництво ЛКА, 2004. - С. 209-214. 6. Бунда О. М. Фази процесу прийняття рішень в аудиті // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, випуск 16. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції "Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі". - Львів: Видавництво ЛКА, 2004. - С. 136-141.

Аналітичні процедури, моделювання та прийняття рішень в аудиті

Похожие статьи