Прояви девіантної поведінки, які найчастіше зустрічаються у підлітків: - Девіантна поведінка як чинник порушення суспільного життя підлітків

1) Підліткова злочинність. Це - крадіжки, хуліганство, вимагання, у яких переважають корисливі мотиви, мотиви задоволення потреб, частково - помсти, наприклад, при здійсненні хуліганських дій проти "кривдників". Хуліганство, брутальність і агресивність підлітків виникають як своєрідна форма самозахисту від зазіхань на їхню особистість із боку батьків, учителів, співробітників міліції. Підлітки, схильні до скоєння насильницьких злочинів, мали або мають постійний "живий" приклад насильства й жорстокості відносно своєї особистості. Особливий характер носить мотивація психологічного захисту в групових майнових злочинах у дівчат. Тут діє заздрість до своїх забезпечених ровесниць, що мають престижні речі; красти спонукує прагнення "виглядати не гірше інших", оскільки відставання від моди сприймається як трагедія, особиста соціальна ущербність.

Безперечним є той факт, що телебачення надає нам велику кількість зразків насильства. Спостереження зразків насильства по ТВ: а) веде до посилення агресивності; б) підвищує поріг чутливості глядачів до насильства; в) формує неадекватні погляди на соціальну реальність. Прикладів відтворення злочинів, показаних по телебаченню, безліч. В опитуванні 208-мі ув'язнених кожні 9 з 10 припускали: телевізійні програми про злочинність можуть навчити нових кримінальних трюків. А кожні 4 з 10 сказали, що намагалися повторити деякі злочини, побачені колись на екрані телевізора [3].

    2) Прояв девіантної поведінки: алкоголізм - це зловживання алкоголем. По даним опитування спиртні напої у восьмому класі вживали приблизно 75%, в дев'ятому - 80%, в десятому - 95% хлопчиків [4]. Це, звичайно, не пияцтво, але чим раніше підліток долучається до алкоголю, тим сильніше й стійкіше буде його потреба в ньому. 3) Наркоманія - хвороблива залежність людського організму від постійного прийому наркотичних засобів. Виникненню наркоманії сприяють:
      А) пре - і постнатальная патологія; Б) черепно-мозкові травми, важкі й тривалі соматичні захворювання; В) резидуальне (залишкове) органічне ураження головного мозку; Г) затримка статевого дозрівання, що найчастіше пов'язана з конституціональною затримкою розвитку, має психологічні наслідки; Д) виховання в неповній родині; Е) постійна зайнятість одного з батьків; Ж) хворий - єдина дитина в родині; З) алкоголізм або наркоманія когось із близьких;

І) психічні захворювання, патологічний характер поведінки близьких родичів;

    К) раннє (до 12-13 років) вживання алкоголю або зловживання летючими наркотично діючими речовинами [5]. 4) Суїцид - є свідоме, самостійне позбавлення себе життя. Самогубство розглядається як феномен соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах мікросоціальних конфліктів. Суїцидальна поведінка - це різні форми людської активності, обумовлені прагненням позбавити себе життя і служать засобом вирішення особистісної кризи, що возникли при зіткненні особистості з перешкодою на шляху задоволення її найважливіших потреб. Суїцидальна поведінка має внутрішні й зовнішні форми свого прояву.

Внутрішні форми:

    - антивітальні уявлення (тобто міркування про відсутність цінності життя); - пасивні суїцидальні думки (міркування на тему своєї смерті при відсутності чіткого задуму на самовільне позбавлення себе життя: "добре б умерти" і т. д.); - суїцидальні задуми (розробка плану самогубства, продумування його деталей); - суїцидальні наміри (ухвалення рішення про самогубство).

Зовнішні форми:

    - суїцидальні висловлення; - суїцидальні спроби (цілеспрямоване оперування засобами позбавлення себе життя, що не закінчилося смертю); - завершений суїцид [3].

Усвідомлення неминучості відхилень в поведінці частини людей не виключає необхідності постійної боротьби суспільства з різними формами соціальної патології. Під соціальним контролем у широкому соціологічному змісті розуміється вся сукупність засобів і методів впливу суспільства на небажані форми поведінки з метою їх елімінування чи мінімізації. Позитивний ефект дає робота в напрямках:

    1. Відмова від карного чи адміністративного переслідування "злочинців без жертв" (проституція, бродяжництво, наркоманія, гомосексуалізм і ін.), маючи на увазі, що тільки соціальні заходи дозволяють зняти чи нейтралізувати дані форми соціальної патології. 2. Створення системи служб соціальної допомоги: суїцидологічна, наркологічна, специфічно вікова (геронтологічна, підліткова), допомога соціальної реадаптації.

Позитивна поведінка, яка відхиляється, часто служить підставою, початком існування загальноприйнятих культурних норм. Без неї було б важко адаптувати культуру до зміни суспільних потреб. Разом з тим питання про те, якою мірою повинна бути поширена така поведінка, і які її види корисні і, більше того, терпимі для суспільства, дотепер практично не розв'язані. Проте переважна кількість соціальних відхилень відіграє деструктивну роль у розвитку суспільства. Тому однією з головних завдань психологів є розпізнавати корисні культурні зразки в поведінці індивідів і груп і надавати допомогу в подоланні негативних девіацій.

Девіантний поведінка підліток

Похожие статьи




Прояви девіантної поведінки, які найчастіше зустрічаються у підлітків: - Девіантна поведінка як чинник порушення суспільного життя підлітків

Предыдущая | Следующая