Рада у справах російської православної церкви на сторінках "Журналу Московської Патріархії" (1943-1954 рр.)
Одним з важливих питань вітчизняної історії є державно-церковні відносини у Радянському Союзі. Доволі оригінальними в історичній ретроспективі виглядають і спроби "союзу" Радянської держави та Російської православної Церкви. Ще до війни релігійна ситуація в СРСР не відповідала реаліям антирелігійної політики радянської влади. Так, за результатами перепису 1937 р. (який за об'єктивність було оголошено "дефективним", а організаторів репресовано як ворогів народу) 56167 тис. осіб, тобто, 56,7% населення країни визнали себе віруючими, причому православних було 41,62 млн. осіб, що дорівнювало 42,3% населення.
У період Другої світової війни нацистською окупаційною адміністрацію здійснювалися кроки на зустріч православному населенню. Так, на окупованих територіях було відкрито 9400 храмів. Бажаючи показати свою роль захисника православ'я та використати величезний ідеологічний потенціал Церкви, радянський уряд також робив істотні поступки Російській православній церкві (РПЦ). Зокрема керівництвом Радянського Союзу був наданий дозвіл Церкві обрати Патріарха, що відповідало реальним бажанням керівного складу Церкви.
Відновлення діяльності цього потужного механізму втілилось у потребу постійного нагляду з боку держави, для чого їй був необхідний спеціальний орган. Ним стала Рада у справах Російської православної церкви при Раді народних комісарів СРСР, що була створена 14 вересня 1943 р. На чолі її був поставлений 45-річний кадровий співробітник НКДБ СРСР, полковник Георгій Григорович Карпов. 7 жовтня 1943 р. було затверджено "Положення про Раду зі справ Російської православної церкви при Раднаркомі СРСР". Основними функціями цього органу були: попередній розгляд питань, поставлених Патріархом і які потребували рішення уряду; розробка проектів законодавчих актів з питань, що стосувалися РПЦ, винесення їх на розгляд РНК СРСР; нагляд за втіленням у життя законодавства щодо релігійних культів; інформування уряду про стан і діяльність Церкви. православний радянський патріархія ідеологічний
Питанню діяльності Ради у справах РПЦ присвячені роботи як російських (Т. Чумаченко, Ю. Гераськін, М. Одинцов), так і вітчизняних (Н. Шліхта, О. Лисенко) істориків. Згадані автори, спираючись на численні архівні джерела, всебічно реконструювали фактичний матеріал та глибоко проаналізували діяльність Ради у справах РПЦ на різних етапах її існування. Проте, поза увагою дослідників залишилися зокрема тогочасні періодичні видання РПЦ, адже як зауважив М. Блок, "одне з найскладніших завдань історика - зібрати документи, які, як він припускає, йому стануть в нагоді". У контексті дослідження історії Ради у справах РПЦ одним з типів таких документів постає її тогочасна офіційна конфесійна періодика, зокрема основний друкований орган - "Журнал Московської Патріархії" (ЖМП), який виходив друком упродовж 1931-1935 рр., а після невеликої перерви відновився в 1943 р. (з тих пір видається щомісячно).
Як і будь-яке церковне періодичне видання, ЖМП постає досить суб'єктивним джерелом і має, здебільшого, позитивну інформацію лише про свого засновника. Однак у нашому випадку видання є джерелом, яке можна назвати "ненавмисним". Тобто, розкриття діяльності Ради у справах РПЦ не було основною метою часопису, тому всі штучні суб'єктивні надбудови не виглядають причетними до, аналізованої нами, проблеми. Таким чином, метою цієї статті є дослідження діяльності Ради та її уповноважених через призму авторських поглядів на матеріали ЖМП, вміщені у номерах за вересень-грудень 1943 р., вересень 1944 р. та за 1945-1954 рр. (усього 125 випусків), які у факсимільному та репринтному вигляді розміщені на офіційному сайті журналу та його випусками за березень і квітень 1944 р., які наявні в особистому архіві автора.
Перша згадка про Раду у справах РПЦ зустрічається у вересневому номері за 1944 р. і пов'язана з офіційною телеграмою Г. Карпова митрополиту Миколаю (Ярушевичу), з нагоди річниці ЖМП. Там само ми зустрічаємо телеграму-відповідь від редакції журналу Георгію Григоровичу. Більш розлогі факти діяльності Ради вміщені в подальших номерах часопису. Всі статті, де згадується Рада у справах РПЦ, її голова, його заступники чи місцеві уповноважені за тематикою можна умовно поділити на дві групи. До першої входять публікації, в яких описується внутрішнє церковне життя (духовна освіта в РПЦ, єпархіальні новини, внутрішньоцерковні справи тощо). Іншу групу складають матеріали, зміст яких стосувався міжнародної діяльності Церкви (зокрема ті, що стосуються приїзду церковних делегацій до СРСР. відвідання помісних церков російським духовенством, діяльність РПЦ у справах "захисту миру"). У контексті нашої проблеми на увагу заслуговує передусім перша група статей, що дає змогу відтворити діяльність Ради у справах РПЦ відносно Православної Церкви та створює підгрунтя для подальшого вивчення її міжнародної діяльності.
До першої групи входять і статті, де описується участь Ради у справах РПЦ у внутрішньому житті останньої, наприклад, згадки про нагородження православних ієрархів та ієреїв державними нагородами. Так, у січні 1945 р., за присутності голови Ради Г Карпова та його заступника К. Зайцева, священикам, які брали участь в обороні Москви, вручили медалі "За оборону Москви", а у вересні 1946 р. відбулося масове нагородження духовенства медалями "За звитяжну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.". Під час цих заходів завжди були присутніми голова Ради, його заступник та обласний уповноважений, які виступали від імені влади.
Крім того, ЖМП часто виступав "трибуною" для оголошень подяк і звернень Г. Карпова до православного священства, оскільки сама Рада у справах РПЦ свого друкованого органу не мала. Так, у жовтневому номері 1945 р. голова Ради висловив подяку всім духовним особам, які привітали його з нагородженням орденом Трудового Червоного Знамені, а у випусках за листопад 1946 та 1954 рр. Георгій Григорович висловив подяку всьому духовенству, яке привітало його, відповідно, з 29- і 37-річчям Жовтневої революції. Згадуються також Г. Карпов та регіональні уповноважені також і в повідомленнях щодо особливих дат для РПЦ та помісних церков, які діяли на території СРСР Наприклад, Ленінградський уповноважений А. Кушнарьов був присутнім та виголосив промову на урочистому зібранні щодо ювілею митрополита Ленінградського і Новгородського Григорія, а його челябінський колега В. Кладовий особисто вітав на залізничному вокзалі новопризначеного єпископа Челябинського Ювеналія. Після смерті Католікоса-Патріарха усієї Грузії Калістрата (1952 р.), від Ради у справах РПЦ та уповноваженого зі справ Грузинської православної церкви при Раді Міністрів Грузинської РСР були урочисто покладені вінки на могилу святійшого. Зі смертю Й. Сталіна (1953 р.) інтерес влади до Ради не зменшився, що відобразилося і на сторінках ЖМП. Так, у грудневому номері 1954 р. вміщено повідомлення щодо прийому головою Ради Міністрів СРСР Г Маленковим Патріарха Олексія та Г Карпова.
Невід'ємною складовою внутрішнього життя будь-якої релігійної організації є духовна освіта (професійне навчання викладачів-богословів та священнослужителів). У РПЦ остання традиційно втілюється через мережу типових вишцх духовних навчальних закладів - академій і семінарій. Представники Ради у справах РПЦ добре усвідомлювали необхідність контролю за духовною освітою як "кузнею свідомості" майбутніх служителів культу. Так, не залишилося поза увагою Ради відкриття пастирсько-богословських курсів в Одесі (згодом - Одеська духовна семінарія), Г. Карпов особисто направив до Одеси телеграму з привітаннями. Загалом, чимало статей ЖМП присвячені Духовним академіям у Ленінграді та Москві. Характерно, що у всіх статтях, присвячених цьому, так чи інакше згадується Рада у справах РПЦ та її уповноважені, а автором усіх публікацій є протоієрей, професор догматичного богослов'я С. Савинський. Так, 1945 р., за клопотанням Патріарха, Ленінградській духовній академії було виділено землю для академічного храму, що, за свідченням С. Савинського, було заслугою Г. Карпова. Безпосередню участь у житті Московської академії брав і член Ради Г Уткін, який 1946 р. навіть прочитав лекцію для її слухачів на тему: "Великий російський народ - видатна нація і керівна сила Радянського Союзу", а наступного року виступив перед семінаристами та викладачами з доповіддю: "1 травня - свято трудящих усього світу", що, згідно із дописувачем, було далеко не першим публічним виступом Г Уткіна в Академії.. Вищезгаданий факт засвідчує активну участь представника Ради у справах РПЦ в роботі духовних ВНЗ. Окрім Московської, не оминули уваги Ради Ленінградська та Київська духовні академії та семінарії. Зокрема традиційними були листи до Г. Карпова, якими керівники духовних вишів звітували щодо початку та закінчення навчального процесу. На так званих "річних актах", з нагоди закінчення навчального року, завжди були присутні місцеві уповноважені або представники центрального органу, як правило, Г Уткін. Під час відкриття Київської духовної семінарії за Г. Карпова навіть піднято тост, який закінчився співанням "многоліття" на честь голови Ради.
Отже, Рада у справах РПЦ, в особі своїх представників, вела пильний нагляд за доктринальною підготовкою майбутніх "пастирів людських душ", а, судячи з активної участі в навчальному процесі Г Уткіна, можна констатувати її неабияку відповідальність за цей напрям. Крім цього, можна зробити наступні висновки. Досить лояльне ставлення радянської влади до РПЦ відповідно відобразилось і на сторінках головного друкованого останньої - "Журналу Московської Патріархії". Більшість його статей, присвячених діяльності Ради, відображали напрями, в яких найбільш тісно перетиналися сфери впливу держави та церкви, в тому числі офіційне визнання Радянським урядом трудових та військових подвигів православних священнослужителів, духовна освіта в системі РПЦ. Порівняно часто згадувалася Рада у справах РПЦ та її уповноважені, внаслідок зміни керівників єпархій, помісних церков та через відзначення пам'ятних дат для Церкви. Все це свідчить про активну роботу Ради, яка відслідковувала та миттєво реагувала на всі події, що відбувалися в тогочасному релігійному житті.
Похожие статьи
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
Освіта православного духовенства Холмсько-Варшавської єпархії (1875-1905 рр.)
Автор акцентує увагу на освіті холмсько-варшавського православного кліру, який працював у Царстві Польському після насильницької ліквідації унії в 1875...
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
Стрибок у промислову еру: Луганщина й Донеччина в контексті модернізації Російської імперії
Упродовж кількох десятиріч Донеччина з малоосвоєної околиці Російської імперії, якою вона була ще в першій половині ХІХ ст., перетворилася на район...
-
Військова реформа - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
Першочерговою реформаторською справою Петра І, найтривалішою і найважчою як для нього самого, так і для народу була військова реформа. Основним її...
-
"Перськопіддані" в Російській імперії (ХІХ початок ХХ ст.) за матеріалами українських архівів
У статті аналізується соціальний стан "перськопідданих" в Російській імперії у період ХХ початку ХІХ ст.. Використано матеріали українських архівів....
-
Тимофій Флоринський - імперський анти українофільський інтелектуал-цензор
У статті здійснено спробу відтворити об'єктивний соціопрофесійний портрет одного із відомих громадсько-політичних діячів м. Києва кінця ХІХ - Поч. ХХ...
-
Отношения Золотой Орды и Православной церкви - Ордынское иго
В истории российского государства трудно найти другие такие же сложные сюжеты, как отношения Золотой Орды и Православной церкви; этот вопрос все еще...
-
Україна у складі "Союза нерушимого..." - Російсько-радянське "визнання" України
Наприкінці 1921 р. головні противники більшовиків були розгромлені. Ніяких перешкод для реалізації їх політики в Україні не було. Саме в цих умовах...
-
Російська імперія епохи "Великих Реформ" (1856-1878)
Російська імперія епохи "Великих Реформ" (1856-1878) Кримський кріпосний судовий війна Друга половина XIX ст. розпочалася для Росії Східною (Кримською)...
-
Реформи у культурній сфері Створення образу нової Росії, на що націлився Петро І в період свого правління, було неможливо без серйозних змін в сфері...
-
Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії. Основну увагу акцентовано на аналізі...
-
Наприкінці XVIII ст. рішуча і цілеспрямована політична лінія Росії виявилась активнішою від європейської дипломатії у напрямку приєднання етнічних...
-
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках...
-
Український національний рух досяг суттєвих успіхів на виборах до І та II Державних дум Росії. Так, із 102 депутатів, яких обирали від українських...
-
У статті проаналізовано участь учителів і учнів церковнопарафіяльних шкіл лівобережних українських єпархій Російської імперії в Першій світовій війні...
-
У статті розглянуто особливості жіночої освіти польського населення Південно-західних губерній Російської імперії. Аналіз рівня освіченості жінок,...
-
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка На відміну від багатьох великих міст, виникнення яких визначалося вигодами транспортно-географічного...
-
Спроба державного перевороту в СРСР - Спроба державного перевороту в СРСР
Путч співдружність соціалістичний Ідея національного суверенітету охопила широкі верстви населення. Намагаючись запобігти розпадові радянської імперії,...
-
У статті визначено вплив муніципальних органів на розвиток культурної ланки життя міст Волинської та Подільської губерній наприкінці ХІХ -- на початку ХХ...
-
СТАН ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАКОННОСТІ СЕРЕД ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ ОБСТАНОВКИ (1941-1945 рр.) Лесь І. О.,...
-
У статті висвітлено особливості функціонування Духовно-цензурного комітету при Київській духовній академії протягом 1828-1857рр.; показано слабкі сторони...
-
Історія становлення, розвитку та діяльності ВНК-ДПУ - НКВС-КДБ завжди викликала неабиякий інтерес громадськості та дослідників. Така увага обумовлена...
-
Крим у складі УРСР: економічні та культурні аспекти
Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. викликала...
-
Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.) Наприкінці 1930-х років у Європі розжарювалася міжнародна ситуація. Дві тоталітарних держави -...
-
Становлення мережі православних церковних братств Лівобережної України в другій половині XIX
У статті аналізуються суспільно-політичні, культурні та законодавчі передумови створення православних церковних братств у другій половині XIX -- на...
-
Участь Павла Погорілка в релігійному житті Поділля
Останнім часом особливу увагу науковців привертає проблема державно-церковних стосунків, об'єктивне та всебічне висвітлення якої було неможливим в...
-
История и события Поместный Собор открылся 31 января 1945 года в храме Воскресения в Сокольниках. В деяниях Собора участвовало 47 епископов, и среди них...
-
Возобновление Религиозной деятельности В первый же день Великой Отечественной войны, 22 июня 1941 года, местоблюститель патриаршего престола Сергий...
-
Избрание нового Патриарха - Русская православная церковь в послевоенные годы
Важнейшим деянием второго заседания Собора явилось избрание Патриарха. Архиереи, облачившись в мантии, один за другим, начиная от младшего по хиротонии,...
-
Заключение, Список литературы - Русская православная церковь в послевоенные годы
В ходе проделанной работы я изучила историю Русской Православной Церкви в 1945-1955. Рассмотрела роль Поместного Православного Собора 1945 года: его...
-
Аннотация Статья посвящена особенностям реализации курса на "либерализацию" в отношении Русской православной церкви в годы войны с Германией и первые...
-
У статті досліджується місце Правобережної України у забезпеченні продовольством військ у першій половині ХІХ ст., як важливого аспекту внутрішньої...
-
Історичні передумови інтелектуальної еміграції українців до Росії у ХVІІІ столітті
На основі аналізу культурних відмінностей, внутрішнього політичного становища, а також процесів, що відбувалися на європейському континенті протягом...
-
Початок XX ст. характеризувався значним загостренням в Російській імперії соціально-економічної та політичної ситуації, що переростала в революційну...
-
Росія в першій половині XVIII ст
7 Росія в першій половині XVIII ст. Північна війна престолонаслідування швеція На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700 - 1721) проти...
-
У статті розглянуто проблеми поширення вимог Указу російського імператора Миколи II від 22 серпня 1914 р. "Про продовження заборони продажу спирту, вина...
-
Політична і військова складова російської цензури під час війни 1812 року
У статті розглянуто способи контролю імперської влади за ходом висвітлення у друкованих виданнях політичної та військової інформації щодо Наполеона та...
-
Богослов, архімандрит Києво-Печерської лаври та ректор Києво-Моги - лянського колегіуму Інокентій Гізель у своєму трактаті з моральної теології "Мир з...
Рада у справах російської православної церкви на сторінках "Журналу Московської Патріархії" (1943-1954 рр.)